категорії: кіно стаття

«Аватар»: sky people починають і програють

теґи: Аватар, Eywa, James Cameron, Omaticaya

Я таки дійшла на Аватар вдруге. Перший раз 3D німецькою, вдруге – 2D, але англійською. 3D краще ніж 2D, оригінальна версія однозначно краще, ніж перекладна. Фільм треба дивитися 3D оригінальною версією. Вдруге дивитися було важко – трьохгодинний фільм, як-не-як.

А тепер діалоги, які найбільше сподобалися: 

– It is hard to fill the cup which is already full.
– Mine is empty.


Це коли Нейтірі сумнівається у здібностях Джека набути якостей оматікая, the People. Ця сцена дуже нагадує мені і перегукується зі сценою у 2012. Говорять молодий і старший буддист. Обидва знають про таємну будову літальних апаратів, які пізніше виявляться гігантськими човнами, чимось на кшталт Ноєва ковчега, які мусять порятувати частину людства від величезного цунамі внаслідок зсуву кори земної поверхні. Молодий буддист хвилюється і каже, що треба бігом рятуватися, але порятунок неможливий. Старий буддист просить його принести чаю. Бере чай і наливає його у чашку по самісінькі вінця, і ллє, і ллє, переливаючи через край. Чай виливається спочатку у блюдце, потім на стіл, а далі скрапує додолу. Молодий буддист хвилюється і кричить, що чашка вже давно, як повна. На що старий відповідає десь так: 

– Empty your heard. Your head is full of ideas and preconceptions. Free your head and you will find the solution.

Мисливці оматікая полюють на конях і ікранах, птахоподібних створіннях. Файхілу – це зв'язок між мисливцем і його конем чи ікраном. Файхілу утворюється через переплетення і з'єднання нервових волокон мисливця і його коня чи ікрана. Такий зв'язок встановлюється один раз на все життя. Нейтірі, коли вчить Джека Саллі їздити верхи на його кобилі, що йому не дуже вдається, пояснює характер цього зв'язку: відчуй її серце, як воно б'ється, відчуй її дихання, відчуї її ноги, і наказуй, що робити. Але не на словах, а ось тут (вона показує вказівним пальцемо на свій лоб). Джек кричить «вперед», кобила зривається з місця, Джек падає мордою в грязюку. Літає на ікрані він значно краще: «I'm not much of a rider but I was born to do this». 

– Ikran will fly with one hunter her whole life, – Neytiri to Jake Sully.

Але перш, ніж такий зв'язок буде встановлено, кожен мисливець має приборкати свого вихованця. Нейтірі пояснює Джеку, як розпізнати його ікрана:

– You must feel it inside you. He will choose you.
– How I know he chooses me? – Jake.
– He will try to kill you.
– Outstanding.


Аватар / AvatarЯ дуже люблю цей діалог у фільмі.

– Make faihiloo! – Нейтірі, коли ікран не дається і Джек падає.
– Seal it and fly! – коли Джекові нарешті вдається приборкати його ікрана.


Одна з найсильніших сцен, це коли Джек молиться до Дерева Душ (the Tree of Souls) напередодні битви зі Sky People і просить у нього підтримки. Нейтірі підходить до Джека і каже:

– Our Great Mother does not take sides, Jake. She protects only the balance of Life.

Джек, попередньо у молитві до Дерева Душ і через нього до Ейви (Eywa): Ейво, у тобі душа Ґрейс, вона знає sky people. Зайди в неї і спитайся цієї душі, які вони є. У нас немає трави і зелені. They've killed their Mother.

Це, на мою думку, – ключовий діалог і душа фільму, the soul of the story. Фільм і його сторі – віддзеркалення людства, яким воно на сьогодні є, на тлі контрастного, більш гармонійного і збалансованого суспільства оматікая. У клані оматікая є вождь, це Eytucan. Його дружина Mo'at тлумачить волю Ейви і є духовним лідером окатікая. Скай піпл виступають на цьому тлі перекошеною спільнотою: цивільний лідер (Giovanni Ribisi, найкраща акторська гра) представляє інтерес грошодавців, військовий лідер, про якого Ґрейс небезпідставно каже «muzzle your dog!», бездумний і бездушний виконавець цієї волі. Єдина жінка, Ґрейс, яка має, що сказати серед чоловіків, – науковець, тобто теж представляє раціональну, логічну, маскулінну енергію. У спільноті скай піпл немає духовного лідера, уособлення м'яких енергій. Це не обов'язково мусить бути жінка, але фемінна (на відміну від маскулінної) істота. Носій, передавач і тлумач м'яких енергій. Суспільство викривлене, перекошене, нездорове.

Що я маю на увазі під духовним лідером? Це те, з чим успішно боролася католицька церква у середньовіччі. Інквізиція. Це те, про що написав Ден Браун, досліджуючи історію Святого Грааля. Санґ-Ройяль. Непередача спадкової влади жінці-дружині і її натомість убивство. Це заборона сміху, звідси задоволення, радощів, і збереження цього у найлютішому секреті, за який марно гинуть люди, про що не полінувався списати триста сторінок у «Імені троянди» Умберто Еко. Це причина, з якої у наукових колах не надто популярні дослідження магнітного поля Нікола Тесли, а натомість кожен школяр знає Едісона. Це те, що невдало і недолуго показав недоумкуватий Ларс фор Трієр в «Антихристі». Це той факт, що коли у Шерлоці Холмсі показують британський парламент, «цвіт нації», яку конче треба рятувати, там суцільні обличчя старих дряблих чоловіків. Це те, як я вперше дивилася кориду у Мадриді і молилася, аби нарешті той бик, ну хоча б один з них, підняв на роги тих хворих на голову стрибунців у цяцькастих позументиках з вдавленими у обтягуючі рейтузики яйцями і мошонками. Між іншим, ви ж знаєте, що корида – то ніякий не бій, а забій биків. Ритуальний масовий забій биків, дуже красивих тварин. Це коли чуєш артеріальне дихання могутньої тварини, коли трибуна в захваті від крові. Це страх чоловіка перед вільною жінкою. Її незбагненністю. Визнаність фізики і невизнаність метафізики. Наукова туманність, безпорадність і розгубленість зрілих мужів навколо неї, аж до агресивної відмови у праві на існування.

Скай піпл програють вирішальний бій.

Вже у Києві, випадково ввімкнувши телевізор, я бачила, як бик бере на роги тореадора. Сповільнена зйомка, багаторазове повторення. Ще раз і ще. І коментар тореадора: так, я знову хочу на арену. Це сильніше за наркотик, я не можу інакше.

Аватар / AvatarКолишні суперники і небезпечні вороги, дикі тварини лісу, стають на допомогу оматікая. Торук дає осідлати себе і зробити з ним файхілу. Скай піпл міняють табір. Декотрі з них.

Я наразі не хочу екстраполювати боротьбу корпоративного інтересу з його методами і засобами («Знайди, що тобі треба, зжени з місця автохтонів, якщо вони не хочуть, оголоси їх ворогами і забери це силою» – приблизно такий рецепт за реплікою Джека.) за пандорійський unobtanium (між іншим, у досл. перекладі недобовуваний, тобто якого не можна видобути) на іракську нафту чи там афганський гашиш, чи як там та трава називається. Думайте самі, нехай буде така собі mind game. А то ж навіщо ви той фільм дивилися? Не тільки ж заради, сподіваюся, спецефектів? І Бог вам в поміч у цьому занятті.

Мені подобається те, що Джеймс Кемерон зняв цей фільм. Це раз. Мені подобається, що він при бюджеті у 237 млн доларів США набрав у касах вже майже два мільярди. Це два. І мені подобається, що серед цих двох мільярдів є і мої гроші. Це три.

27-30 січня 2010. Франкфурт, Київ.