25 лютого 2006Марина Зайдель

Рецензія на альбом Абздольцу "Альбом"


Рецензія на альбом Абздольцу "Альбом"

Інструкція користування "Альбомом" Якщо Вам таки довелось побачити в музичних магазинах диск гурту "Абздольц", то хапайте його обома руками та міцно стискайте пальці рук, щоб, не дай Боже, він не вислизнув, бо за ним полюють "музичні маніяки". Дебютним витвором мистецтва розродились "Абздольци" на другому році життя. "Татусі" назвали його просто і лаконічно - "Альбом": і вигадувати не треба, і ім’я рідної дитини не забудеться. Якщо у Вас самих вже є дитина, то ховайте від неї цю платівку, адже цілком нормальним буде, якщо вона подумає, що "Альбом" є Вашим подарунком для неї. Може, вона і не знає, хто такий Чебурашка, але про Покемонів вона не знати не може. В середині "Альбому" ховається "Розмалюйка". Якщо Ви ще не забули як користуватися кольоровими олівцями, то "Розмалюйка" є другою причиною, заради якої варто заховати "Альбом" від власної дитини. А, якщо у Вас поки нема дітей... не заводьте їх раніше, ніж послухаєте "Альбом".

 
25 лютого 2006Петрик П'яточкін

Рецензія на "Cosmo" від Квадраджесіми.


Дебютника Квадри їхні прихильники чекали вже давно, оскільки запис платівки йшов досить довго, хоч гурт, що грає незвичний для нашої сцени гітарний брейк-біт, з’явився в українському музичному просторі ще у далекому 1998. На цьому шляху декілька разів змінювався і сам склад гурту, остання заміна була найбільш кардинальною - у QG змінився вокаліст. Лише після приходу в гурт Шеші (так кличуть нового вокалера), ватага засіла у студії... І плід їх роботи якраз і вилився у позитивно-космічно-космополітичному "Cosmo".
Як вже зазначалося вище, хлопці називають свою музику гітарним брейк-бітом, що є досить незвичним поєднанням. Від себе можу додати, що музика "Квадри" чудово вписується в життя великого міста та, безумовно, має сподобатися людям, які живуть у безперервному русі.
Мені, як давньому шанувальнику творчости хлопців, звичайно ж, спершу хотілося прослухати вже відомі хіти, бо все ж таки новий вокал - новий саунд. Мої враження були подвійними, навіть потрійними. Пісня "Урбанаджангла" як була шедевральною, так нею і залишилася (хоча в свіжозаписаній пісні кількість деяких звукових ефектів трохи обтяжує слухові рецептори), "Танцюєш Ти" мені у новому звучанні сподобалась менше, а "Наказано Жити" навпаки піднялася у моїх очах, а точніше вухах. Але про все в свою чергу. Отже, "Cosmo" налічує 10 повноцінних треків та інтро. Кожний трек має свій особливий мікрокосмос і своє послання у інші світи.
 
25 лютого 2006Марина Зайдель

Рецензія на книгу Юстейна Ґордера "Помаранчева дівчинка"


Рецензія на книгу Юстейна Ґордера "Помаранчева дівчинка"

Роман «Помаранчева дівчинка» норвезького філософа та письменника Юстейна Ґордера - це спроба осягнути сенс життя очами дитини, яка ще не розділяє світ за наявністю цінностей. Книжка побудована як лист з минулого, але написаний в майбутнє. Це лист покійного батька своєму синові, який є відповіддю на запитання без відповіді.

Пройшло 11 років після смерті батька 15 річного Ґеорга. Він отримує листа від свого батька, що був написаний за його життя, листа, який є мандрівкою в минуле за майбутнім. Лист був захований всі ці 11 років в дитячій машині, яку батько перед смертю прохав не викидувати на смітник. За ці 11 років змінилось майже все: мати Ґеорга вже мала нового чоловіка та доньку, але сам Ґеорг не забував свого батька, не дивлячись на те, що в останнє він його бачив в 4 роки, але досі пам‘ятав басовитий голос батька, риси його обличчя. Читаючи цей лист, Ґеорг відчував ніби сам батько це розповідає. Але що ж було в тому листі?

 
25 лютого 2006Юлія Рущенко

Рецензія на книгу Сергія Жадана "Anarchy in the UKR"


Рецензія на книгу Сергія Жадана "Anarchy in the UKR"

Перед нами - останній витвір одного з найвідоміших представників української постмодерної літератури Сергія Жадана. Назва книги лише на одну літеру більше пісні Sex Pistols "Anarchy in the UK", рядки з якої стали епілогом до твору. В епіцентрі сюжету знову ж таки численні подорожі ліричного героя. Можна навіть назвати ці розповіді автобіографічними. Але, на відміну від, скажімо, екзотичних закордонних пригод у книжках Ірени Карпи, ліричний герой Жадана подорожує саме шляхами України. Спочатку мова йде про мандрівку місцями анархістів (йдеться про поїздку на Донбас), при цьому автор зображує вокзали як місця, де відбувається "все цікаве в країні", критикує Сосюру та змальовує кумедні факти з побуту вітчизняної залізниці, зокрема звичного маршруту Суми-Луганськ. Завершується розділ несподіваним "лівим маршем".

Згодом перед читачем постають "вісімдесяті" Жадана - його юність та дитячі роки. І нарешті окреме місце у книзі займає Харків - фактично рідне місто автора. Університет, площа, облдержадміністрація, палац піонерів - усі ці будівлі розташовані неподалік одна від одної, а в книзі становлять певний синтез, що символізує декілька епох.

 
25 лютого 2006Богдан Логвиненко

Рецензія на книгу Марини Соколян "Кодло"


Рецензія на книгу Марини Соколян "Кодло"

Не так вже й давно видавництво Факт започаткували серію "Exceptis excipiendis" (усе, окрім того, що варте винятку). В анотації написано, що в цій серії ми не зможемо знайти нудних і безбарвних творів. Не знаю, як там інші, а книга, з якою довелося познайомитися мені, назвати нудною просто unreal.
Ось я тримаю в руках цю привабливу книженцію з не зовсім привабливою назвою "Кодло". Але таємне місце, в яке потрапила головна героїня твору Ірма Коник, а саме "Human Science School" навіть кодлом назвати важко. Методи навчання нелюдські та ще до того ж настроюють людину на психологію "Людина людині - вовк". Звичайно, такі випускники зможуть стати провідними "рекламщиками", але чи зможуть стати людьми? Є ще одне "чи". Одразу ж на таємничій посвяті студентам повідомляють, що не кожен стане випускником Школи. І постійно йдеться про якесь випробовування. Що ж за випробовування? Це Вам слід пройти це випробовування. Скажу тільки, що не варто вірити першій же безглуздій ідеї. В Школі панує обман. Тотальний обман і тотальна нещирість. Марина Соколян робить висновок, що властивість обману або погубить людство, або дасть нові можливості. В творі ж нові можливості обману ледь не загубили купу людей.

 
25 лютого 2006Петрик П'яточкін

Рецензія на альбом Тартака "Гуляйгород" 2005рік

Проблемний вийшов у Тартака альбом. Та ні! Сам гурт тут ні до чого. Просто для слухачів (фанів і не зовсім) його вихід був дуже вже цікавим. Ну, по-перше, два альбоми за місяць - це не жарти. Не встигли придбати "Перший комерційнимй", як уже новенький-свіженький у продажу.

Якщо згадати той факт, що слухацька аудиторія Тартака суттєво помолодшала за останні роки, думається, від долучення до народного мистецтва молодь принаймні точно нічого не втратить. Бо ж народна пісня у будь-якому випадку, як річ перевірена часом, виховує нове українське покоління.

Популярність не буде новиною для тих, хто стежить за творчістю Тартака, в курсі, які треки гурту останнім часом були найвідомішими, для решти можу нагадати: "Я не хочу", "Ні, я не ту кохав" і "Стільникове кохання". Відповідно, враховуючи, що саме ці роботи полюбилися слухачам, з’являється невеличка така спокуса зробити щось схоже. Як на мене, музикантам це вдалося. Вийшло схоже, навіть дуже.
previosСторінки: 516123...498499500501502503...514515516next
← Ctrl         Ctrl →

Решта оновлень в розділах