Скромна чарівність буржуазії

Вичитав у інтернеті, в блозі однієї жіночки, подаю без змін:

« Видела Верту с рубинчиком, видела с бриллиантами и с серебряной вышивкой на коже. Видела новую модель, — Ascent Ti Carbon. Симпатичная такая, но моя мне нравится больше. Как-то раз в Лондоне в Ladure я, Ирочка и Анечка синхронно вынули на стол три Канстелейшена с кожаной спинкой в уголочек. У меня — зеленая, а у девочек серая и малиновая. Почему русские барышни так любят Vertu? ... »

Міністерство культури підтримує піратів і рекламує пригоди австрійського гомосексуаліста

14 липня на електронні адреси більшості українських ЗМІ з офісу кінопрокатної компанії «Синергія» надійшов лист наступного змісту:

«Шановні колеги! Повідомляємо, що фільм «Бруно», старт якого у кінотеатрах України було заплановано на 23 липня, в український прокат не вийде. Міністерством культури і туризму України прийнято рішення про заборону поширення та демонстрації фільму на території України».

Лінія болю

Я маю хобі — порятунок безпритульних тварин, тож подібних світлин бачив чимало. Але запам’ятав, з першого ж разу, саме цю.

Кілька слів на спомин Васілія Аксьонова

Аксьонова я читав доволі хаотично. Найкраще пам’ятаю «Остров Крим». Наприкінці 90-х, після публікації на батьківщині, то був воістину культовий роман. У нашому хіпівському середовищі столиця Криму називалася по-аксьоновські Сімфі, а знецінені радянські гроші — у тому ж дусі «тічі».

Музей, мистецтво і капіталізм на «Гранях віків»

Виставка ця  мою увагу навряд чи привернула б, якби не спокуслива афіша. Дійсно, «Маленька швачка» Харламова – це дуже вигідний манок для відвідувачів – не даремно саме цю роботу використали, щоб притягти публіку у зали на Терещенківській, 9. Наш музей Російського мистецтва, так само, як і Національний образотворчий музей – незмінно справляє на мене змішане враження. З одного боку – шедеври, котрі експонуються там – це справжній скарб. З іншого боку – умови, в яких вони експонуються – це справжній сором.

Червоний ренесанс: Яскраве палахтіння невідомої епохи

Завдяки сучасній державній пропаганді ми знаємо, що більшовизм – це погано, більшовики – це загарбники, пригноблювачі, самодури тощо, радянська епоха – доба національного занепаду, відповідно, і українська література того часу нам здається чимось не надто вартим уваги.Чи, може, все не так однобоко?..

Олександр Васільєв: «Рок-музика – це самотність у великому місті»

Перед тим, як вийти на сцену Львівського фестивалю «Старе місто», вокаліст групи «Сплін» Олександр Васільєв у дружній атмосфері поспілкувався з журналістами, поділився своїми враженнями від міста, і розповів про новий альбом, свої пісні, про сина, картини, поезію і багато іншого.