Любко Дереш: Енергії одного письменника достатньо, щоб запалити нове Сонце!

Саме таким доволі несподіваним висновком, виведеним з відомої Ейнштейнівської формули E=mc2, вже у передмові до нової книги з серії «Життя видатних дітей. Любко Дереш про Миколу Гоголя, Марка Твена, Ніколу Теслу, Альберта Ейнштейна, Стівена Кінга» автор неабияк спантеличує не тільки юних читачів, на котрих перш за все й орієнтована книга, але й багато кого з дорослих, приваблених ім’ям розкрученого автора на обкладинці.
Власне кажучи, й у прозі для дітей Дереш підтвердив свій, для декого все ж таки сумнівний, статус самобутнього письменника. Навіть ідучи у фарватері авторів, що до нього працювали над цією серією (Ірен Роздобудько, Олесь Ільченко, Ніна Воскресенська), він довів, що навіть у начебто заздалегідь визначених рамках, він може витворити щось особливе. Любко, на відміну від попередніх книг «Життя видатних дітей», представляє радше не біографічні уривки, а щось схоже на белетризовані енциклопедичні статті. Перше, що кидається у вічі – це помітно менший, особливо порівняно з попередніми, обсяг книжки. Але при цьому кожний абзац надзвичайно інформативний.

Дереш встигає коротко описати час, у який жила кожна видатна особистість, та поіменно згадує усіх їхніх найближчих родичів. Причому, ведучи оповідь, легко перестрибує з опису дитинства до опису дорослих років і так само легко й невимушено повертається назад. Не цурається Любко і згадувати про вчинки, скажімо так, не вельми гідні наслідування. Наприклад, що у 12 років Марк Твен уже вживав віскі та курив тютюн, або як малий Ейнштейн кидався стільцем у свою няню.

Добір для книги таких-от «смажених» фактів, можливо, й відгонить «бульварщиною», але, безсумнівно, допомагає створити повніший образ тієї чи іншої видатної особистості. І зрештою, абсолютно нерозривно йде з головною, як на мене, місією серії «Життя видатних дітей» – говорячи сучасною мовою, «пропіарити» ту чи іншу відому особистість, зацікавити аудиторію дізнатися більше про митця або вченого-винахідника, познайомитися з його творами. Причому це стосується не тільки аудиторії дитячої.