"Платформа" браку ідей для Європейського кінематографа

Дивні настали часи в літературі. Вже друга прочитана сучасна іноземна книжка з дорослої літератури, а симптоми ті ж самі, через що важко зрозуміти, чи дарма ти на неї витратив час, чи ні. Мішель точнісінько так само як Муракамі, довго запрягає і повільно їде, так само дає детальні описи звичайних речей, тому книжку від нудьги хочеться відкласти подалі вже з десятої сторінки. Більше того – у виборі теми для опису він йде набагато далі, тому книжка видається компіляцією з досить дивної розповіді "про життя" та низькопробного порнороману.


Оці відверто порнографічні вставки, мабуть, мали на меті створити у читача враження "мемуарів", в яких автор нічого не приховує, але їх якість викликає лише відразу – якщо філософські роздуми показують, що автор є дорослою людиною, то у змальовуванні інтимних стосунків проглядається такий собі недосвідчений школяр, у якого жінки хочуть всіх, завжди, згодні при цьому на все, що накаже самець, а оргазм отримують від першого дотику. Від цього і людські стосунки, і описи країн, і мораль, яку намагався передати автор виглядають рубаними, недалекими, обмеженими прямо по Фройду – "все базується на сексі". Для підлітків та "холостякуватих" онаністів це може й пройде, але ж наче рівень не той - нагорода Паризького кінофестивалю і все таке. Що стосується другої частини, котра начебто "про життя", то вона схожа на такий собі "любовний роман" для чоловіків за стандартним шаблоном: "нікого не було – звалився на голову ідеальний партнер – довго кохалися – раптово життя розлучило" – але дивний роман для якихось "недочоловіків", які можуть отримати задоволення від рефлексій головного героя, що просто пливе за течією життя, пасивно спостерігаючи за змінами навколо, й пальцем не поворухне, аби щось змінити. Ці посередності не викликають жодного зацікавлення в їх подальшій долі, а все базується саме на житті такого нікчеми. Звісно, можна було б сказати, що то такий авторський задум – змалювати життя посереднього нікчеми, але занадто вже різко контрастує його сірість в житті з гігантизмом у сексі, тому все це схоже просто на недолік. Отака "ніяка" книжка про "ніяку" людину, з інколи цікавими довідковими вставками на тему туризму. Залишається лише дивуватись, за що її було нагороджено відзнакою фестивалю та рекомендовано до екранізації - якщо вже такі книжки отримують кінонагороди та складають основу для європейського кіно, то в Європі величезний брак ідей.

Окреме слово потрібно сказати про саму книжку – зручний кишеньковий формат, добра обкладинка та папір є відзнакою цієї серії видавництва "Фоліо", та гірше сприймались деякі граматичні помилки та, навіть, русизми, які траплялися в тексті. Їх було небагато, але цілком досить, щоб доповнити враження від книжки.