Рецензія на книгу Є.Кононенко "Повії теж виходять заміж". Актуальність неактуального фемінізму.
Вивчення феміністичної проблеми, яка набула розвитку у зв'язку з процесами жіночої емансіпації, вперше ввела в літературу Ольга Кобилянська - представник раннього українського модернізму. Тоді в XIX ст. руйнація стереотипів патріархальних традицій жіночого життя викликало обурення в суспільстві. І здається ще протягом доволі довгого часу жінки боролись за рівноправ'я з чоловіками.Сьогодні ж в країнах пост-індустрійного розвитку та неісламського віросповідання боротьбу за рівноправ'я обох статей можна вважати абсурдом. Ми, жінки, не тільки вросли в джинси та штани, а ще й перейняли безліч суто чоловічіх манер. Логічно вважати, що фемінізм вже віджив своє через відсутність приводу для розділення ролей, але він все таки існує. І ролі вже давно поділено. Навіть література візуально розділена на "жіночу" і "чоловічу". І нема сенсу заперечувати традиційні стереотипи, на які завжди спираються далекі від справжнього життя люди.
Фемінізм актуальний досі. Але немає привіду для цієї актуальності: якої самостійності наразі вимагає жіноцтво? Той фемінізм, що зародився як суспільна течія, вже не відповідає вимогам сучасності. Актуальність неактуального. І залишається питання: навіщо нам це! Мотлох, що покрився пилом ще з XIX ст., підштовхує жінок до штучного запліднення та користування фалоімітаторами.
Книга Євгенії Кононенко "Повії теж виходять заміж" - новели про українське жіноцтво. Вона містить два розділи - "Там" і "Тут", які варто назвати повною інверсію: як можна говорити про "Там", не випробувавши "Тут"? Гучна та іронічна назва книги ховає долі тринадцяти українських жінок, якій присвячена окрема новела. Це історії з життя вчительок, перекладачів та науковців, яких знесилює побут та безробітні чоловіки.
"Там" - це закордон, куди вирушують наші жінки та дозволяють собі швидкоплинні захополнення Їхніми чоловіками. І через панування безнадійності у власному житті миттєві стосунки вважається вагомою альтернативою, але не завжди припущення стають реальністю.
"Тут" - це те, що жінки переживають до того, як опинитись "Там". Те, що наповнює терпіння та провокує його вибух. "Тут" - не тільки матеріальні проблеми, а й сексуальні.
Безпосередньо повіям присвячена перша новела. В ній нема фемінізму, а навкапи - несподіване кохання для жінки сумнозвісної професії. Всі ж подальші оповідання висміюють чоловіків як нероб та життєвих невдах, акцентуючи увагу на важливості жіночих вчинків.
Новели написані якісно, легко та реалістично. Книга спрямована не на підліткове покоління, а на більш солідних предстваників читацьких кіл, які зможуть усвідомити наявність проблем у власному житті. Не дивлячись на те, що під обкладинкою зібрані феміністичні нахили та огидство жінок до власних чоловіків, іноді подразник хвороби викорустовують у вигляді ліків, тому привід зробити подарунок дівчнині, дружині, чи просто подрузі, вже є. Тим паче, що цей подарунок розвіє будь-які прояви фемінізму в майбутньому. Але й можливо викличе обурення від скандальноналаштованої назви книги. В будь-якому разі віддана читачка подалі викине зі своєї голови наявність в собі феміністичних подразників, а може і саму книгу, прийнявши її за прихований натяк.
Особисто мені дуже сподобалася ця книга.... Особливо новела, де розповідається про бельгійця... Чесно кажучи, я навіть не уявляла, які цікаві твори Сучасної УКР. ЛІТЕРАТУРИ... Нас їх змусили читати в університеті ( 2 курс філологічного факультету Мечникова) і я вражена.... Дякую вам, Євгеніє Кононенко, за вашу працю... Юля С.
Євгенія Кононенко була у нас в університеті, читала декілька новел з нової книжки!!!Для себе з її творчості я не виніс нічого цікавого!!!Чим вона краще за Кобилянську чи Лесю Українку? Особисто мені з усього її гамузу трішки сподобалась новела – "А спешел вумен". Все інше, що я чи тав сире й нецікаве!!!!