Смакові рецептори осені. Рецензія на роман Василя Слапчука "Осінь за щокою"

Осінь за щокою    Роман Василя Слапчука "Осінь за щокою" – це синтез текстів та підтекстів, а також подій "за кадром". Роман складається з восьми новел, які на перший погляд не можуть мати анічогісінько спільного, крім того, що їхній головний герой – звичайний письменник-невдаха у всьому, крім літератури. Насправді, паралельно органічному викладанню сюжету Слапчуком його герой-письменник (часто навіть без імені і долі, ніби людина, яка взялась невідомо звідки і повертається невідомо куди) втілює свої здібності до написання. Він в тексті і текстами не розуміючи, що є дійсність, а що – сюжетом для його нової книги.


 
   Герой Слапчука – це людина, яка не намагається заробити літературою, він завжди голодний і ображений на всіх, шукає внутрішньої гармонії та нових дівчаток, з якими зможе провести ніч, а зранку дивитись на них як на "нові ворота". Власне кажучи, це і є головною темою всього роману, точніше – кожної новели, яка відкриває нових підхід до старих проблем. Він завше виглядає слабаком на фоні тих, хто його принижує, але він вміло апелює словом, і цим – виграє. Він не має нічого, але й водночас забагато самотності. Герой часто звертається до пояснень "роман – це не любовна історія, а жанр. Літературний твір...", а натомість отримує звинувачення – "всі письменники – брехуни".

    "Осінь за щокою" – типовий соціальний реалізм. Роман сповнений шматками мікроописів і різножанровістю, для яких закріплюючою ланкою стає як структура  кожної конкретної частини, так і загальна структура. Цілісність тексту надає внутрішня композиція, яка готує за своєю логікою роз'яснення для читача в останній новелі.

    Книга стане гарним психологічним розвантаженням в передосінньо-літній період, але не перестане дивувати читача своїм колоритним вузликом подій, які місцями відтворені цілісним текстом, але незалежним сюжетом двох письменників – письменника Слапчука та письменника-героя. Роман Слапчука – це  цукерка з фрешовим начинням за щокою, яка розсмоктується повільно, але весь час супроводжується відчуттям свіжості.