«Альтернативна поп-музика» у Золотих воротах

Рік 2009-й ознаменувався, зокрема, тим, що українські виконавці вдало знайшли новий концертний майданчик. Цього разу це був не андерґраундний клуб і не екзотичні місця а-ля цехи заводів та мальовничі ліси, а пам’ятка архітектури часів Київської русі – Золоті ворота.

Хелловін: вічність, яка поруч

В нашому житті майже не залишилось місця для дива. Диво зайве – надто багато переконань, подій, інформації, справ... І, зрештою, надто міцна сила принципу «Чого я не бачу – того  не існує». Парадокс полягає в тому, що диво завжди поруч. Часто розгледіти його неможливо через гори мотлоху, бруду і ринкових відносин, які й з ідеї Господа Бога здатні зробити добре тиражований і попсовий товар. Хелловін, або ж «День всіх святих» – цілком злободенний приклад. Чудернацьке свято, яке примандрувало до нас з Америки, і за десяток років несподівано для всіх стало масовим і напрочуд популярним.

Дванадцять друзів Оушна по-київськи

Так, нам начхати на культуру – відверто зізнаються у владі. Нам начхати, що роботи, вартість кожної з яких неспівставна з платнею охоронця, а культурна цінність просто неоціненна, третій тиждень висять під охороною бабусь-вахтерок, а то й просто «висять». Якби герой фільму «12 друзів Оушна» потрапив до Києва, йому б не знадобились його дванадцять друзів – він би з легкістю обчистив усі муніципальні київські музеї самотужки!

На Kyiv Contemporary Art привезли швейцарського короля контемпорарі

Щойно розпочата цукерка Kyiv Contemporary немов люстерко відобразила результати цьогорічних торгів. Цього року українське мистецтво вперше було представлено на світових найпрестижніжих торгах Сотбіс і Філіпс. Філософія проста – хто продається, той і виставляється. Але як зазаначив Олексій Титаренко, і важкувато з цим не погодитися, є в цьому нова поезія – та, яка в архітектурі. Поезія великих чисел, що параболою вигинається в болотному затишку українскього мистецтва.

Мистецтво нах! або Художній сервіс

З тієї миті, як художники епохи Відродження вклали в свої картини сенс, як тільки Гюстав Курбе висміяв реалізм своїм відомим шедевром «Доброго дня, пане Курбе», як тільки імпресіоністи на Монмартрі під акомпанемент сміху «академічних» художників творили імпресію на холсті, як тількі Моне написав своє «Прибуття потягу», як тільки Марк Ротко написав свої абстрактні експресії – чисте мистецтво, описане Кантом, втратило свій сенс. Воно перестало бути артефактом культури.

"Чорний Квадрат" Малевича – символ того, що мистецтвом вважається те, що не несе в собі жодної культурної цінності, естетичної краси і інтелектуального навантаження.

Global battle of the bands: «Да храніт Вас всєгда рок-н-ролл...»

Гурти «пробувалися» перед виступом на всеукраїнському фіналі. Той фінал визначить нашу команду, що представлятиме нас на лондонському заключному шоу  «The global battle of the bands-2009». Коротко про гроші. 12.000 тисяч музикантів з усіх усюд (понад 30 країн, потенційна аудиторія без врахування ТБ– в районі 2.000.000 глядачів) поскидалися по 12 агліцкіх паундів. Європа того не помітила. Наші почухали потилицю... і, таки, понашкребали. Правда, не всі. В Лондоні обіцяють переможцю 100.000 баків.

Хундертвассер: «Коли на митця впливає творча сила рослини, його власна творча міць стає досконалою»

Диво митець, людина-дерево, який все своє життя намагався змінити сірі соти багатоокого міста-монстра на калейдоскопічні люстерка усіх можливих форм та кольорів. Чарівник, що мріяв поселити в одному будинку людину і дерево. Хоча не просто мріяв (бо скільки нас таких мрійників), а втілював свої дивовижні ідеї в не менш дивовижних проектах.