Ірен Роздобудько втрачає те, що було сильною стороною її письма. В "Ранковому прибиральнику" і в "Дванадцяти" вона старанно вмонтовувала героїв із найнеймовірнішою долею й незвичайними характерами в цілком правдиву повсякденність (звісно, що "правдива повсякденність" - це ілюзія, але у попередніх творах то була ілюзія добротно виконана). ЇЇ герої й справді ходили на роботу й справді поверталися додому:)
Натомість у "Двох хвилинах правди" якщо не все, то багато що виглядає надуманим. Ну не схоже той "бардак", який описує пані Ірен, на ділову поїздку відповідальних репортерів на етнофестиваль. Для чого було їм збочувати дорогою на весілля у тому типу передовому колгоспі, коли карнавальну атмосферу можна було зробити безпосередньо на етнофестивалі (і за це багато хто з тих, що їздять на подібні заходи, сказали б тільки спасибі), не кажучи вже про те, що історія Августини та її пророцтва - це вже не дорога (в смислі жанру - "роман дороги"), а манівці.
Концепція, пр яку пише авторка рецензії, в творі й справді є, от тільки "правда життя" дещо постраждала від непрописаності й чималої схематичності різних сюжетних "викрутасів"
Еранізувати можна, якщо він знайде гроші на це, але, як я чула, що шановний автор хоче бачити в ролі Марти велику шведку Марію Бонневі, яка знімалася у Звягінцева (фільм "Изгнание", 2007),то для України це, мені здається, взагалі неможливо: ніхто не захоче вкладати гроші в інтелектуальне кіно!Хоча, можна уявити - фільм "Сад Галатеї" з Марією Бонневі в головній ролі. Мені взагалі здається, що образ Марти він змалював із Бонневі і... для неї?..
Андрію, коли в тебе буде персональна виставка?
у книгарнях я не помічав, але "Твердиня" на виставках присутня регулярно, так що шукайте там. (Медвін, Львівський форум)
книжка недорога.
Якщо це чергова спроба виокремити українську "якбитологію" у окрему ділянку спеціальних історичних дисциплін, чи то пак показати унікальне бачення простих істин - тоді в цьому немає нічого видатного. Одначе у самі назві криється якийсь дуалізм життя і смерті. Досліджуючи окремі аспекти щоденного життя львівян у кризові часи, війну, я дійшов висновку що життя чи смерть, а також неприємності супроводжували унікальних по свої суті мешканців Львова у спробу достосуватися до буденності щоб вижити! Достосуватися...
Андрію, а ти глибоко копонув! Мазохістська йога...
Не знаю, інтелектуальне кіно можна знімати на дуже маленькі бюджети.
Тут тільки винахідливість. проте на зірок можна не розраховувати.
Дивились як знімали кіно герої фільму "Перемотка"?
взагалі, поки що про персональну виставку ще навіть не мрію.
проте -мої роботи можна побачити (невеличка, крихітна частина):
http://www.fotothing.com/black sun2000
або більше http://www.fotothing.com/black sun2000/archive/12
проте це більше як ілюстрація для друзів, і не думаю, що це "вибране" - проте про спектр моїх інтересів вони дають уявлення.
або на сайті громадської журналістики:
http://korrespondent.net/repor ter/reports/user/blackstar2001
Доречі, про презентацію роману "Сад Галатеї" тут:
http://korrespondent.net/repor ter/reports/1187