Справді хороша рецензія, цілком влучна. Я би тільки сперечалася, чи варто "Слугу з Добромиля" вважати маґічним реалізмом, але, мабуть, то я вже придираюся.)

Від цієї книги особисто я й досі в захваті!!! І не зважаючи на безліч еротичних сцен, не посоромилась порадити її всім своїм сільским родичам :) А на "квашену капусту" звістно, й досі не можу спокійно дивитись, верне! (хто читав-зрозуміє)

Тут все просто, Роксоляні не подобається твір Люко Дашвар, мені не подобається рецензія Роксоляни. Власне, це лише моя особиста думка.
А чому не подобається рецензія? Бо на мій, виключно особистий, погляд, написана як домашня робота з літературного аналізу для виступу на практичному занятті філфаку. Аналізується форма, а не зовсім не суть твору. Це дуже весело, з урахуванням того, що Люко Дашвар свідомо, як випускниця філфаку і журналістка, використала всі ті літературні прийоми задля читацького інтересу. До речі, їй це вдалося, про що свідчать тиражі.
А приводів подумати в "Селі..." аж ніяк не менше, ніж в будь-якій занудно написаній "інтелектуальній" книжці. Наприклад, коли героїня питає в матері: "Мамо, що зробити, щоб ТАК не жити?" Не думаю, що для роздумів над цим питанням важливі літературні засоби.
Стосовно захисту. Захищаю не Люко Дашвар. Не думаю, що вона потребує мого захисту. Мені просто не подобається безпідставно презирливе відношення до окремих літературних явищ. По суті, це однаково, що насміхатися над тим, що деяким подобається салат олів’є.
Прочитав всі три її книжки. Всі три привели до дискусій зі знайомими, що, на мій погляд, дуже непогано для сучасного сучукрліту.
З повагою,