— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2007(+),
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
«Клуб сімейного дозвілля»(+),
блоґ-запис(+),
Грані-Т(+),
дитяча література(+),
Дуліби(+),
Кальварія(+),
Коронація слова(+),
література(+),
молоді письменники(+),
Нора-друк(+),
роман(+),
стаття(+),
сучасна українська проза(+),
Факт(+),
Фоліо(+)
ВсіКоментарі
Як на мене, назва роману є надзвичайно вдалою. Це і бажання мати все в матеріальному сенсі (про душу тут, звісно, забувають) і визначення: мати (тобто матір) - (це) все (у житті головної героїні, її брата, зятя). Одним словом, розповідь про стервозну жінку, яка була достатньо слабкою, щоб не проявляти мудрість і дозволяти кожному жити своїм життям, але й водночас достатньо сильною чи освіченою, щоб усіма маніпулювати й не допускати до "керування" сімейним човном будь-кого іншого. Запливли в решті-решт хто зна куди :)
А звідколи це щоб мати власну думку спершу треба мати диплом і сертифікат якості? І чому це пересічний читач повинен порівнювати свій погляд на речі з поглядами визнаних авторитетів? Чи знання сотні абстрактних непов’язаних з життям термінів істотно змінює ситуацію?
Зрештою, сюреалістам теж казали: "Та малюйте ж ви як люди".
Краще вже хай людина сама пише поганеньку рецензію, ніж якісно цитує класиків.
Подібне дещо "не моє", але написано непогано)
то це роман чи так и збірка новел? бо не надто ясно...
я написала: "вважаю, корисними відгуки читачів". а стосовно літературознавців - це не моя думка, і я написала, що не поділяю її.
але не люблю, коли пишуть про книжку, що її треба обовязково читати в туалеті, і що вона пахне, як у підїзді, і що новели - це оповідки.
а щодо вартості, візьму до уваги.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
коли читаєш рецензію на книжку – завжди хочеться знати. інакше можна було б з таким самим задоволенням читати рецензії китайською.