— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2007(+),
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
«Клуб сімейного дозвілля»(+),
Грані-Т(+),
дитяча література(+),
Дуліби(+),
Кальварія(+),
Коронація слова(+),
література(+),
молоді письменники(+),
Нора-друк(+),
роман(+),
стаття(+),
сучасна українська література(+),
сучасна українська проза(+),
Факт(+),
Фоліо(+)
ВсіКоментарі
Не з усім погоджуюся в рецензії... Деякі з оповідок усе-таки дуже світлі, навіть зворушливі. Наприклад, про ту-таки дівчину-корову (ця річ найбільше мене вразила і справді зачепила) або про зернятко Аво... Згодна, що не всі новелки однаково вдалися, проте деякі таки варті уваги.
мне надо текст!!!!
от жеж уміє Хтось осднією фразою цілу рецу перекреслити))) а сама не хоч написати?
погане платтячко. не рожеве :(((((((((((((((
О, привіт! бачиш, іноді потрібна порада друга :)))
Боюся, подібні теми ще не скоро цікавитимуть наш кіноматограф:(
Нині прерогатива - кров, насилля... Але ж, як відомо, завжди так не буде:)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Шановний Гр. Крук!
Якось мені один знайомий сказав, що нелітературознавцеві писати рецензії на художню літературу не варто. Я не погодилась, бо, вважаю, корисними відгуки читачів, які в літературі щось і шарять.
Але коли не дуже... справа інша.
..."але люблять почитати книжечку, збереться читати «Калейдоскоп » Олега Романенка в звичний для таких людей спосіб – тобто, за їжею, то краще не треба такого робити. Краще почитати «Калейдоскоп » в туалеті". Чому Ви вважаєте, що спосіб читання за їжею звичний? Для кого? І чому відразу таке протиставлення - в туалеті?
..."27 коротких оповідок – точніше їх назвати я не можу, бо вони дуже різні, деякі схожі на справжнє оповідання, деякі несхожі" А чи не здавалось Вам, що це аж ніяк не оповідки, а НОВЕЛИ. І тому Ваш закид: "Кожна оповідка тут – ніби не закінчена, вкаменована скульптура, а щось динамічне, що швидко твориться, показується читачу, і так само швидко зминається" - не логічний. Бо новела і на те новела, щоб закінчуватись непередбачено, різко, раптово.
У Вас похмуре враження від книжки, яка пахне, "як у тісному, недоглянутому підїзді". Дивно. На Вашу думку, герой - невдаха. Як на мене, вдаха, тому що герої новел - не тільки мери міста, які повинні їсти власне гівно, а й переможці-виборці, які можуть своїх кандидатів нагодувати тим, на що вони заслуговують. І дівчата-корови у книжці не потворні, а красиві. І чому Ви вважаєте, що калейдоскоп став причиною невдач? Це ж чудовий фетиш-спогад.
І чи автору знайомий термін "абсурдизм", що є ключовим у новелах Романенка?
Радила б прочитати рецензії Івана Дзюби, Івана Андрусяка, ІБТ тощо.