Ще не дочитала до кінця, але враження-чудові. Написано дуже щиро, текст ніби сам йде до тебе :). Сумна книга..самотність наших стареньких..Все це дуже "зриме". Якби хтось зміг зробити фільм по книзі..

Олю, написати цікаву світлу книгу про "сумні" речі може лише справній майстер, а от сумну рецензію на вартісну книгу - це вже простіше.

І знаючи тебе (власне це й спонукало написати), як уважного, вдумливого і сучасного читача, думаю, ти просто погарячкувала у своєму відгуку. Бо книга - справді вартісна!

Купив недавно цю книгу. Для сприйняття там доступно відсотків 20-30 тексту. Все інше - суцільний брєд шизофреніка! І це не тому що я обмежена людина, як хтось може зауважити. Слідуючи цій логіці можна завжди писати такий от брєд, мотивуючи його тим, що, мовляв, це просто дуже глибокі роздуми, недоступні розумінню пересічного громадянина, а тому всі, хто цей "брєд" не розуміє - просто недолугі, неглибокомислячі і обмежені недолюди. Насправді все навпаки. Це не обмеженість деяких людей не дозволяє розуміти всю "глибину" роздумів автора, а бредовість і маразматичність цього витвору унеможливлює його розуміння психічно здоровою людиною. Так що ті, хто не зрозумів більше половини- не хвилюйтесь, ви - цілком здорові адекватні люди. А тих, кому все зрозуміло, мені відверто шкода, бо вони такі ж психи-шизофреніки, як і автор)) Насолоджуйтесь далі і проймайтесь всією глибиною того неповторного брєду! Таке враження що автор або шизофренік, або щось приймає, або просто вирішив поглузувати з читачів, типо: "а напишу-но я хрєнотєнь, все що в голову прийде, видаючи це за глибокі роздуми, а читачі хай ламають голову, що ж я мав на увазі". Хоча таки дещо мені сподобалось, дещо я для себе там навіть знайшов... Але, повторюсь, 20-30 відсотків... Шановний авторе, пиши не для себе, а для читача! Може тобі там все і зрозуміло, але це потрібно вміти донести...