двічі не помиляються. таки певно "найкрисивіший" =)) поїду з дудкою виводити ;)

PS: редагування коментів потрібно вернути чим пошвидше ))

Я твори Люко Дашвар не читав і читати не збираюся. Українська письменниця, яка приходить на прямий ефір на українському радіо ЕРА ФМ і спілкується з україномовною ведучою виключно російською мовою (таке мало місце на передачі "Книжковий базар" десь на початку літа), викликає недовіру - тепер от і рецензенти пишуть, що продукт у неї виходить штучний:(
Щодо редакторської праці. Якось розкажу про свій досвід редагування художньої книжки, а тут скажу лишень таке: за власне літредакторською працею (пунктуація, стилістика, помилки) і в такі терміни вичитки, яких хоче видавництво, буває ніколи замислитися над психологічними "ляпами" книжки. Тим більше коли кількість таких, ну... занадто довільних психологічних припущень чимала, і на багатьох із них тримається сюжет. Тут уже справді, ніж правити, краще сісти й написати спочатку.
Проблема тут, можливо, не стільки в редакторах, скільки у видавцях і промоційній політиці. Наші видавці стали вважати розважальний "формат" більш комерційно привабливим, і ось уже у відповідному напрямі зорієнтовано і авторів, і читачів. Безумовно, вдумлива та якісна робота над твором, зокрема, над психологізмом, тут страждає.
Щодо кола читання, то ось навесні видавництво "Фоліо" видало дуже авторитетну книжку - Б. Спок. Дитина та догляд за нею. Книженція чимала, і крім блоку суто практичних порад з догляду за дитиною (хай не вводить в оману назва) там є чималий і доволі грамотний блок з дитячої психології та стосунків у сім"ї. Знаючи дитячу психологію, легше розібратися й в "дорослій" психології.

З психологізмом в сучасній українській літературі - біда...
Причин тому, на мою думку, існує кілька. Перша - в ставленні до психології (галузі знання про душевне життя людини). Попри те, що психологія - доволі поширене зацікавлення, академічною чи прикладною психогією насправді мало хто з авторів цікавиться. Це письменники двадцятих років, той же Підмогильний, Домонтович (Петров) чи Микола Хвильовий, штудіювали праці Зігмунда Фройда. Звичайно, необов"язково так чітко дотримуватися якого-небудь психологічного вчення, як Підмогильний дотримувався психоаналізу, але в дуже багатьох нинішніх авторів, як на мене, відсутній будь-який інструментарій для того, щоб зібрати й правильно використати ті чи інші психологічні спостереження. Наприклад, в книжці Ірен Роздобудько "Все, що я хотіла сьогодні" звалено в купу доволі стереотипні уявлення про таку річ, як самооцінка особистості. В результаті вийшло, що героїні із загалом низькою самооцінкою приписано уявлення і дії для людини з нормальною і високою самооцінкою - тут як мінімум потрібна належна деталізація, розкриття мотивації - чому людина вчиняє так, як зазвичай не робить, і думає так, а не так, як завжди. В той час для того, щоб розібратися із явищем самооцінки, достатньо навіть науково-популярних книжок із вікової та психологічної психології (бо формується вона в дитинстві).

Я в Чернівцях тілько проїздом був, так і не дослідив місто... теж чи не єдиний обласний центр без уваги =)))
А якщо туди їхати, де радите зупинятись? = )

kljovo!

мені вже в той момент знімати було ніззя, а от у цій галереї таке фото ніби є http://www.lookatme.ru/gallery /moloko-music-festival-alien_g

ех... гарно все ж там було. і Чайковська прекрасна! цікаво, а хтось зафотав той момент, коли вона дарувала квіти Орловій? ;))

на мій погляд, Славко добрий дядько, і сімвол тоже...

Класно :) Гор...

ні, а хто це? ))) був Сашко, вокаліст ще одного класного харківського гурту Jiving Bo. Дали хлопці життя, як виявилося згодом, Володя Бандерас навіть кілька місяців в тюрмі колись сидів, за музику, написав там купу "тюремних блюзаків". Взагалі, люблю харківчан, як показує практика, Харків - музична столиця України, більшість фірмових музикантів саме звідти))

а то!(:

дуже класні у них саме грузинські речі, мені особисто страшенно подобається "Ґенецвалі", і взагалі, прїжджайте до нас в "Майдан" на гостини, на концерти, будемо раді усім!