«Мільйонер з трущоб»: відповіді підкаже життя

В Лос-Анджелесі закінчилась 66-а церемонія нагородження лауреатів одної з найпрестижніших і шанованіших у світі премії «Золотий глобус». Переможцем в головній номінації - найкращий фільм року - став «Мільйонер з трущоб» (Slumdog Millionaire). Крім головної нагороди, цей фільм отримав також золотий глобус за найкращу режисуру, найкращий сценарій та найкращу музику.

Фільм вийшов недавно, а вже має 4 глобуси, 23 інші нагороди, 24 номінації та займає 40 місце в рейтингу IMDb. Що такого знайшли в цьому фільмі?

Відповідь виявиться просто до болю банальною та простою – все! Шукати недоліки в цьому фільмі - це все одно, що шукати голку в копиці сіна. 

Фільм розповідає нам про вісімнадцятирічного хлопця з Індії на ім'я Джамал Малік, який випадково потрапляє на всесвітньовідому гру «Хто хоче стати мільйонером» і, відповівши вірно на 14 запитань, знаходиться за крок до мільйону. Нібито нічого особливого, подумаєте ви, ну хлопчик виявився генієм, в школі зубрив книжки на пам'ять тому і виграв. Але ні. Хлопець виявляється сиротою і жебраком. Як тоді він міг знати відповіді на всі запитання? Саме це і намагається дізнатись міліція, до рук якої Джамал потрапляє, звинувачений у шахрайстві. Поступово з’ясовується, що відповіді на всі запитання хлопцеві підказало життя, однак на більшість запитань Джамал не хотів би знати відповідей. Фільм насичений екскурсами у дитинство Джамала, в яких і знаходяться відповіді на непрості запитання.

Фільм чудовий тим, що крім основної сюжетної лінії, є ще дуже багато інших, які мало чим поступаються важливістю головній. У стрічці яскраво проілюстровано життя жебраків в Індії, споглядаючи яке хочеться плакати.  Фільм показує стосунки двох братів сиріт. Брати зазвичай не дуже ладять один з одним, поки не виростуть і не наберуться розуму, але життя в картонних коробках на смітнику вносить свої корективи в їхні стосунки. В картині розповідається про хлопчика, який закохався в 4 роки і проніс своє кохання через все життя, не раз ризикуючи ним заради своєї коханої. Фільм показує торгівлю дітьми, що процвітає в Індії, і як дітей- сиріт роблять каліками на все життя лише для того, щоб багаті туристи давали їм більше милостині. Власне, у фільмі стільки всього, що аж дивно, як все це можна було вмістити в 2 години, але режисер Денні Бойлг зміг.

Операторська робота просто вражає. Крупні кадри, зйомки природи і міст, динамічні сцени просто на вищому рівні і складається враження, ніби знімав це все хтось з операторів фільмів «Попіл та сніг» та «Барак». Кольори в картинці дуже приємні й теплі, від чого навіть відчувається Мумбайська спека. Музичне оформлення одне з найкращих – його не помічаєш, але воно є і дуже додає настрою, енергії та емоцій фільму. Гра акторів на рівні. Не зважаючи на те, що акторами тут  є переважно діти різного віку, - все дуже правдиво і реалістично.

Стрічка переглядається на одному диханні, всі сюжетні лінії проглядаються досить чітко і не плутаються між собою. Після закінчення виникає бажання передивитись її знову.

Фільм вже отримав купу нагород, проте це ще не кінець - адже попереду Оскар, Каннський фестиваль та багато інших. Денні Бойл своїм фільмом довів, що можна зняти геніальний фільм без участі голлівудських зірок так само, як і те, що відповісти на 15 складних запитань можна, навіть не прочитавши жодної книжки.