«Harry Potter and the Deathly Hallows»: Гаррі Поттер невмирущий
Щойно після виходу в світ свіжої книжки Джоан Ролінґ «Harry Potter and the Deathly Hallows» я купив її в Києві за 180 гривен і кілька днів присвятив інтенсивному читанню цього «дитячого роману». Доповідаю, чому не жалкую за «втраченим часом».Для зачину – практичний сеанс розвіювання найгірших побоювань щирих поттероманів. Фрагмент з нового роману Джоан Ролінґ:
«Осінь цього року настала ніби раптово. Ранок першого вересня видався схожим на золоте свіже яблуко, тож коли невеличка родина перетинала гуркотливу дорогу, прямуючи до знаної закіптявілої залізничної станції, вихлопні димки автомобілів й віддихи пішоходів зблискували в холодному повітрі, немов легке павутиння. Батьки штовхали пару навантажених багажем візків; на їх вершечках торохкотіли дві великі клітки, в яких невдоволено пугукали сови, а руда дівчинка, вчепившись за татову руку канючила й тягнулася за братами.
«Залишилось недовго, і ти теж поїдеш», – проказував їй Гаррі, – «Ще два роки, – пихкала Лілі, – а я хочу зараз!» Пасажири чудувалися їхнім совам, поки сімейство прокладало собі шлях до бар’єру між дев’ятою й десятою платформами»...
Отже, за долю Поттера не варто переживати. У 2016 році, коли відбувається дія цитованого епілогу, Гаррі вже давно й щасливо жонатий на Джинні Візлі. Старший їхній син Джим – студент Гоґвортса, молодший Альбус їде туди вперше, мала донька Лілі теж мріє якомога швидше вступити до славетної школи чарівників. Попри висловлювані раніше погрози, авторка залишила живими також більшу частину улюблених читачами центральних героїв поттеріани.
Найзагадковішим атрибутом роману виявилася його назва «Deathly Hallows». Властиву англійській мові багатозначність позаконтекстних слів і виразів Джоан Ролінґ використала тут максимально ефектно. Навіть природні англомовні читачі довго не второпають – коли ж піде мова про якихось «Згубних святих», «Смертельні гробниці» або «Вбивчі мощі». І лише в 21-му розділі спливає справжній сенс цього словосполучення.
Всю владу в суспільстві магів захопив Темний Лорд Волдеморт. Смертежери полюють на Гаррі і його найближчих друзів Герміону та Рона. Їм поки що вдається відбиватися і шукати пояснення символу, який вибито на одній з могил того кладовища, де поховані батьки Гаррі. Таку ж емблему вони бачили на плащі Ксенофіліуса Лавгуда – батька Луни, їхньої дивакуватої колеги по навчанню в Гоґвортсі. В будинку Лавгудів Гаррі вперше в житті чує чарівну казку про трьох братів, котрих посеред мосту перестріла Смерть і запропонувала кожному подарунок, якого той забажає. Старший захотів стати сильнішим за Смерть і попросив найпотужнішу чарівну паличку. Смерть виламала для нього гілку прибережної бузини, перетворивши її на Старшу паличку. Середній захотів засобу, який дасть йому владу повертати назад мертвих, і Смерть подарувала йому камінець-воскреситель. Молодший попросив чогось такого, що допомогло б йому піти звідти так, щоб Смерть його не переслідувала. Тож Смерть хоч-не-хоч, а віддала йому свого плаща-невидимку, під яким непомітно підкрадалася до своїх жертв. Перші двоє скоро випробували на собі дію своїх подарунків. Старшому братові, коли він спав п’яний, перерізав горлянку чаклун-конкурент. Середній повернув собі померлу кохану, але та почувалася чужою у світі живих, тож він вбив сам себе, щоб возз’єднатися з нею там, де вона тепер справжня. І лише молодший прожив довге життя, бо Смерть не могла його розшукати. Тільки в поважному віці, передавши плаща у спадок своєму синові, він сам позвав її до себе...
Гаррі Поттер розуміє – це саме той плащ, що давно допомагає йому з друзями рятуватися від небезпеки й непомітно наближатися до ворогів. Камінь-воскреситель теж незабаром являється йому на очі, але Гаррі тоді вже знає, що той йому ні до чого. Тим часом Лорд Волдеморт шугає світом, творить підступні, жорстокі вбивства заради заволодіння Старшою паличкою, котра, як він вважає, подарує йому владу над усіма магічними та іншими істотами. Він, як і Гаррі, теж ріс сиротою між не-чародіїв і не знає казок, котрі розповідають своїм малим дітям маги. І, на відміну від Гаррі, не цікавиться такими дурницями. Тому-то Темний Лорд і програє фінальну битву за Гоґвортс, де твориться майбуття магічного суспільства. (До речі, Ролінґ так її щільно, з таким скаженим темпоритмом і віртуозними піруетами прописала, що коли по цьому роману будуть ставити кіно, без гонконгських балетмейстерів кунг-фу просто не обійтися).
У товстезній книзі (607 сторінок дрібним шрифтом британського «дорослого» видання) зводиться до купи й структурується різноманітна інформація, що накопичувалася все десятиріччя, протягом якого з’являлися романи про Гаррі Поттера. Авторка розповідає деталі біографій і невідомі раніше пригоди багатьох важливих для завершення сюжету персонажів. Пояснює причини їхніх дій, розшифровує таємниці й натяки, щедро колись розсипані нею по сторінках попередніх шести книг. Без досконального знання того, що відбувалося раніше читачеві розібратися в усіх іменах і колізіях складно. Проте це не повинно стати на заваді отриманню повноцінного естетичного задоволення.
Наївно думати, ніби Джоан Ролінґ, ще коли писала свій перший роман про юного чарівника Гаррі, точно запланувала вишити саме таке помпезне полотно, яким воно в неї кінець-кінцем вийшло. В її текстах є дрібні фактологічні розбіжності й внутрішні анахронізми. Проте таких помилок там зустрічається не більше, ніж зробить будь-яка людина, якщо її змусити кожні два роки писати власну розлогу біографію. Останній том семикнижжя Ролінґ вкотре доводить, що найфантастичніший романний світ, якщо його вигадано з увагою й любов’ю до його насельників, далі може розбудовуватися ніби сам собою – лише не лінуйся, встигай якісні цеглини підносити.
* Український переклад зветься «Смертельні реліквії». Теж цілком коректна назва.
Джоан (Джо) Ролінґ народилася 31 липня 1965 року в містечку Єйті у графстві Глостершир. З раннього дитинства мати читала їй багато книжок. Вже шестирічною Джо почала вигадувати й записувати власні історії. В школі була тихою й непомітною, допоки в старших класах не захопилася рок-музикою. Вивчала французьку в університеті Екзетер, рік стажувалася в Парижі, студенткою любила добряче випити й погуляти по барах з друзями. Потім працювала двомовною секретаркою в лондонському бюро «Міжнародної амністії». Написала два серйозні романи, які не зацікавили жодне видавництво. З 1990 року почала обдумувати ідею книжки про хлопчика-чарівника і писати її перші варіанти. У 1991 Ролінґ у Португалії знайшла собі роботу викладачки англійської і чоловіка – місцевого тележурналіста, котрому народила дитину. У 1993-му розлучилася і переїхала з дочкою до Шотландії. У 1995 безробітна Ролінґ жила на соціальну допомогу в орендованій квартирі в Единбурзі, де нарешті й дописала роман «Гаррі Поттер і філософський камінь». У перспективність тексту Ролінґ повірила літературна агенція і почала намагатися його продати. Після відмов 12 різних видавців невеличке видавництво «Блумсбері» у 1996 заплатило авторці аванс 1500 фунтів і випустило роман під псевдонімом J. K. Rowling (середню літеру авторка позичила з імені своєї бабусі Кетлін). Перший наклад книги 1000 екземплярів вийшов у червні 1997, половина його потрапила до бібліотек. Скоро в пресі з’явилися схвальні рецензії, Джо отримала літературну премію компанії «Нестле», нагороду «Краща британська дитяча книга року» і грант Шотландської ради мистецтв. Навесні 1998-го американське видавництво Scholastic купило у Ролінґ права на випуск «Філософського каменя» за $100000... В кожній з наступній книг описується один рік в житті героя. В останній Гаррі виповнюється 17 років.
Нагороджена Орденом Британськї Імперії Джоан Ролінґ вважається першим в світі літератором, котрий заробив своєю творчістю понад мільярд доларів. Сьогодні вона є найбагатшою жінкою Об’єднаного Королівства.
Україномовна бібліографія
1. «Гаррі Поттер і філософський камінь»
2. «Гаррі Поттер і таємна кімната»
3. «Гаррі Поттер і в’язень Азкабану»
4. «Гаррі Поттер і келих вогню»
5. «Гаррі Поттер і орден фенікса»
6. «Гаррі Поттер і напівкровний принц»
7. «Гаррі Поттер і смертельні реліквії»
(всі книги випущено видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)