Солодкий присмак Іспанії – «Червоне солодке сонце»

Галина Логінова – молода українська письменниця, яка в 2001 році стала лауреатом першої премії видавництва «Смолоскип» за повість «Піщана ріка». В своїй другій книзі «Червоне солодке сонця» Логінова розкриває відкритість жіночої душі своєї автобіографічної героїні Галлеї.

Роман «Червоне солодке сонце» – це збірка вражень авторки від перебування в Мадриді. Ця книга – ода українському студентові, який шукає кращого життя, вищого рівня освіти за кордоном. Історія молодої українки, яка вирушила в Іспанію, бере свій початок з того моменту, коли героїня виїжджає з країни, а всередині неї починає наростати самотність та туга за батьками, між якими виникають непорозуміння, коханим, силу стосунків з яким дівчина визначає відстанню та збереженням почуттів. Галлея сповнена внутрішніх переживань, але підсвідомо настроює себе на краще, не замислюючись над тим, що чекає на неї в Іспанії.

Іспанія її зустрічає проблемами, характерними не тільки для України – плутанина в документах, через яку дівчина не може отримати стипендію, якою уряд Іспанії повинен їй забезпечити, пошуки житла, а також автоматичне обчислювання європейської грошової одиниці на український лад, що змушує визнати про швидку плинність грошей.

Авторці вдається зобразити співвідношення декількох культур світу – європейських, східних країн та країни третього світу. Сусіди Галлеї – завжди будуть для неї дивними через характерні для них побутові звички. Здавалось би, українська дівчина, яка живе по-сусідству з китайцем та німцем, є «золотою серединою» у зіткненні двох культур. Нерідко вирішальне слово належить саме їй, а китайський та німецький парубки конкурують між собою, аби ближче дістатись до українки. Дівчина ж вправно намагається підтримувати відносини з кожним із них, перебуваючи на певній дистанції. Три людини з власних світів спілкуються інтернаціональною, за їх думкою, мовою – англійською. І між ними ще є вагома спільна риса! Вони всі колись були піонерами, мають «спільне комуністичне минуле».

Значну роль в книзі грає культурологічний аспект. І не дивно, адже головна героїня, за фахом культуролог, вирушає в Іспанію аби пізнати культуру країни. Логінова створює своєрідний контраст образів та подій, коли вводить в сюжет уривки з книги, яку мріє видати Галлея. Насамперед книга Галли – це побутове осмислення концепцій сприйняття культури відомих філософів, яке передається художніми образами та алегоріями.

Неабиякий колорит тексту надають часті зміни емоційних настроїв героїні, її почуття та відчуття невідомої культури та країни, людей, які намагаються їй допомогти, іноді захоплюються нею, або просто зустрічаються на вулиці. Найголовнішу увагу Логінова приділяє сієсті – частині дня, коли сонце розколює землю і каміння, прогріваючи повітря до гарячої пари. В цей час жодний іспанець та навіть турист не наважаться вийти на вулиці. Це час відпочинку для Іспанії, коли вона поринає у денний сон через вуличну тишу. Але не для Галлеї, яка кожен день насолоджується солодом червоного сонця на площі іспанської столиці.