24 вересня 12:11
Андрій Будкевич стаття
ЖИТТЯ КОРОТКИЙ СОН… ТОМУ ВСТИГАЙМО ТВОРИТИ ДОБРО ТА КРАСУ
4 вересня 12:26
Андрій Будкевич стаття
ПІД ГРОМИ АРХАНГЕЛЬСЬКИХ ТРУБ ВЖЕ ПОБІДНІ ГОТУЮТЬСЯ РАНКИ*
8 серпня 12:55
Андрій Будкевич стаття
МАЛЯРСЬКІ РУНИ РОМАНА РОМАНИШИНА (ЕСЕ)
2 серпня 12:56
Андрій Будкевич стаття
СЕРГІЙ ГАЙ: МИТЕЦЬ – ХАРАКТЕРНИК, НЕОЕКСПРЕСІОНІСТ, НЕВТОМНИЙ ПРАЦЕЛЮБ
2 серпня 07:38
Андрій Будкевич стаття
ПРИВАТНИЙ МУЗЕЙ ОДНІЄЇ ХУДОЖНИЦІ: ПРО ТВОРЧІСТЬ УЖГОРОДСЬКОЇ МИСТКИНІ АНДРЕЇ ПАВУК
2 серпня 07:19
Андрій Будкевич стаття
ВАСИЛЬ ВОВЧОК – ЗНАЙТИ СВІЙ ШЛЯХ, ЖИТИ СВОЇМ ЖИТТЯМ
13 квiтня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
29 березня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
12 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
8 сiчня 2019
В'ячеслав Гук стаття
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
Аксьонова я читав доволі хаотично. Найкраще пам’ятаю «Остров Крим». Наприкінці 90-х, після публікації на батьківщині, то був воістину культовий роман. У нашому хіпівському середовищі столиця Криму називалася по-аксьоновські Сімфі, а знецінені радянські гроші — у тому ж дусі «тічі».
Виставка ця мою увагу навряд чи привернула б, якби не спокуслива афіша. Дійсно, «Маленька швачка» Харламова – це дуже вигідний манок для відвідувачів – не даремно саме цю роботу використали, щоб притягти публіку у зали на Терещенківській, 9. Наш музей Російського мистецтва, так само, як і Національний образотворчий музей – незмінно справляє на мене змішане враження. З одного боку – шедеври, котрі експонуються там – це справжній скарб. З іншого боку – умови, в яких вони експонуються – це справжній сором.
Завдяки сучасній державній пропаганді ми знаємо, що більшовизм – це погано, більшовики – це загарбники, пригноблювачі, самодури тощо, радянська епоха – доба національного занепаду, відповідно, і українська література того часу нам здається чимось не надто вартим уваги.Чи, може, все не так однобоко?..
Перед тим, як вийти на сцену Львівського фестивалю «Старе місто», вокаліст групи «Сплін» Олександр Васільєв у дружній атмосфері поспілкувався з журналістами, поділився своїми враженнями від міста, і розповів про новий альбом, свої пісні, про сина, картини, поезію і багато іншого.
25 червня. «Я Галерея». Майстер-клас від Анатолія Бєлова, котрий проходив в рамках виставки «Бажання Бажання». Відкриття відбулось днем раніше. Я на відкриття виставок в «Я Галерею» волію не ходити для того, щоб прийшовши на майстер-клас, який обов’язково відбувається на наступний день після відкриття кожної виставки, зберегти свіжість сприйняття представлених робіт. І ще для того, щоб пов’язати в своїй свідомості представлення робіт з дискусією, а не з фуршетом.
Лиса гора – назва загальна. Позначає вона місця, на яких збираються на шабаш розмаїта нечиста сила. В Німеччині, наприклад, аналогічним місцем подібного роду є гора Брокен. Загалом в Києві Лисих гір п’ять. Лисою, для прикладу, довгий час називали Замкову гору в Києві, а на невеликому піщаному узвишші, що тяглося від Русанівської протоки до села Вигурівщина, згідно путівника Богуславського 1912 р., також знаходилася Лиса гора – улюблене місце зібрання відьом з Києва, інших міст та навіть країн. Згодом на цьому місці проліг бульвар Перова.
Українці люблять свята. Гучні веселі святкування – у нашій крові. У нашому календарі стільки свят і державних вихідних, що моя китайська однокурсниця ніяк не може цьому надивуватися (адже в її матері-продавчині від 5-ти до 10-ти вихідних за цілий рік). Але зараз мова не про це, мова – про День конституції.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
