«Соціалізм» Жан-Люка Годара: Наша музика

На «Соціалізм» чекали довго. Годар, який зробив справжню революцію в кіно ще в 1960-х, останні роки знімав украй рідко й мало. Вже сама новина про те, що він випустив нарешті повнометражну картину, стала майже сенсацією. Жанр фільму самим автором позначений як «симфонія в трьох діях», що відповідає дійсності. 

«Нестримні» / The Expendables (Сильвестр Сталлоне, 2010)

Новий фільм Сильвестра Сталлоне приваблює в першу чергу кількістю знаменитих імен. У «Нестримних», окрім самого режисера у ролі Барні Росса, знялися також Міккі Рурк, Брюс Вілліс, Арнольд Шварценеггер, Джейсон Стетхем, Дольф Лундгрен і Джет Лі — майже всі головні екранні зарізяки останнього двадцятиріччя.

Фестиваль європейського кіно. День перший. Світлий.

У кінотеатрі "Київ" 10 червня стартував довгоочікуваний фестиваль найкращих фільмів з 22 країн Європи – "Фестиваль європейського кіно – 2010". Цьогорічна програма напрочуд насичена та неоднорідна. Якнайяскравіше це підтвердила стрічка, якій надано було право відкривати цьогорічний фестиваль. Нею став фільм іспанського режисера Хав’єра Фессер – «Каміно». Сюжет заснований на реальних подіях – житті Алексії Гонзалес Баррос, яка померла від важкої хвороби у 1985 році. Наразі йде процес канонізації дівчинки.

«Як я провів цим літом» (Олексій Попогребський, 2010)

Фільмувати мінімалістичні кінокартини на кшталт російської «Як я провів цим літом» — річ набагато важча, ніж може видатися. Так, ніби нічого екстраординарного: два метеорологи, старший Сергій, молодший Павло, відбувають останню зміну на далекій північній станції перед консервацією об’єкта.

Рестлер

Коли вперше побачив тему про цей фільм на одному з спортивних форумів подумав – ну от, чергова американська сага про їхній "несправжній" рестлінг, але побачивши в графі "Жанр" – спортивна драма, а в графі "В головних ролях" – Міккі Рурк, я вирішив, що, як мінімум, нічого не втрачу подивившись цю стрічку.

«Як я провів цього літа»: Каїн і Авель на Далекій півночі

Вже сама назва стрічки Олексія Попогребського «Як я провів цього літа» одразу активує у свідомості глядача два символічні коди, визначальні для цієї роботи. Перший нагадує про класичну назву шкільного твору й пов'язаний з інфантилізмом, другий же виникає якраз із цього «неузгодження відмінків», яке не лише додає назві злої іронії, а й відсилає до іншого фільму – підліткового трилера «Я знаю, що ви зробили минулого літа». Бо ж і російська картина – теж трилер, і жахіття двох стрічок подібні – брехня, боягузтво, втеча й таємні огидні злочини.

«Бухта»: Багряна вода

Ми любимо дельфінів. Дехто навіть ходить у дельфінарії.

Попри зовнішню взаємопов’язаність, ці твердження взаємовиключні. Після фільму «Бухта» в тому впевнюєшся твердо. Так само дізнаєшся чимало речей, про які й гадки не мав.