Павєл Бардін: «Добре, коли кіно зачіпає некомфортні теми»

Молодий російський режисер Павєл Бардін — автор драми «Росія 88», що набула небиякого розголосу. Фільм викликав гостру реакцію і в Росії, й в Україні, адже він розповідає про будні московської банди неонацистів, очолюваної харизматичним лідером на прізвисько Штик (Пьотр Фьодоров; він також співпродюсер картини). Як гість київського фестивалю «Молодість», Павєл дав це інтерв'ю.

Тоні Гатліф: «Я матиму внутрішній спокій лише тоді, коли перестану знімати кіно»

Тоні Гатліф — один із найбільш оригінальних європейських режисерів. Живучи у Франції, він, насамперед, є найвідомішим на сьогодні кінематографістом із народу рома (циган). Його фільми небагатослівні, часом майже позбавлені лінійного, чітко вибудуваного сюжету, але поетичні та музикальні.

«Похмілля у Вегасі»: Похмілля було неймовірним!

На перший погляд «Похмілля у Вегасі» скидається на звичайного представника комедійного жанру, тобто з абсолютною відсутністю сюжету і усілякими приводами для жартів, які бувають як вдалими, так і не дуже. Але стрічка «Похмілля у Вегасі» не лише приємно здивувало, але і дозволило провести незабутньо веселі півтори години життя, а головне – після перегляду хочеться поринути в цю історію ще разочок.

«Грозовий перевал»: екранізації - зло

Братися за екранізацію літературних творів, а тим паче – класики, – справа дуже ризикована, і, зазвичай, невдячна. Бо вгодити всім глядачам-читачам чи хоча б їхній більшості – завдання неможливе. Як би об’єктивно не підходити до зображення героїв, історій, образів, важливі деталі все одно залишатимуться суб’єктивним відображенням режисерового бачення твору. І співпадає це деталізоване бачення з баченням глядачів нечасто.

«Грозовий перевал». Кадри з фільму

«2012»: Іще не скоро наш кінець

Всі ті, хто чекав кінця світу на міленіум – жалюгідні боягузи. Кінець світу настане значно пізніше, років за 12. Як, власне, про це всіх і попереджали у своєму календарі майя. Виявляється, що саме 21.12.2012 всі планети сонячної системи стануть у таку конфігурацію, від якої людству нарешті настане гаплик.

«2012»: Головне, щоб не розбилися яєчка!

Сонячний спалах – штука вкрай небезпечна, у цьому ви можете впевнитися, подивившись фільм Роланда Емеріха «2012». Після дуже провального «10 000 років до н.е.» Емеріху треба було реабілітуватися, й проект про пророцтво майя підійшов відмінно. Режисеру виділили вражаючий бюджет у 200 мільйонів доларів і дали волю його діям, тому команда «Старт!» була дана негайно. У підсумку, одержуємо блокбастер з величезним бюджетом. Можливо, один з кращих фільмів Емеріха.