24 вересня 2024
Андрій Будкевич стаття
ЖИТТЯ КОРОТКИЙ СОН… ТОМУ ВСТИГАЙМО ТВОРИТИ ДОБРО ТА КРАСУ
4 вересня 2024
Андрій Будкевич стаття
ПІД ГРОМИ АРХАНГЕЛЬСЬКИХ ТРУБ ВЖЕ ПОБІДНІ ГОТУЮТЬСЯ РАНКИ*
8 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
МАЛЯРСЬКІ РУНИ РОМАНА РОМАНИШИНА (ЕСЕ)
2 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
СЕРГІЙ ГАЙ: МИТЕЦЬ – ХАРАКТЕРНИК, НЕОЕКСПРЕСІОНІСТ, НЕВТОМНИЙ ПРАЦЕЛЮБ
2 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
ПРИВАТНИЙ МУЗЕЙ ОДНІЄЇ ХУДОЖНИЦІ: ПРО ТВОРЧІСТЬ УЖГОРОДСЬКОЇ МИСТКИНІ АНДРЕЇ ПАВУК
2 серпня 2024
Андрій Будкевич стаття
ВАСИЛЬ ВОВЧОК – ЗНАЙТИ СВІЙ ШЛЯХ, ЖИТИ СВОЇМ ЖИТТЯМ
8 липня 2019
Ольга Узундай афіша події
XXIII книжковий фестиваль «Зелена хвиля» і VII міжнародний Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури
12 червня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
10 червня 2019
В'ячеслав Гук новина
В’ячеслав Гук, зі збірки «Гілочка кримського тиса», 2018
3 червня 2019
Державники афіша події
Всеукраїнський дводенний освітньо-практичний семінар "Я - державник"
Згоден з Роксаланою Човбан.
Дзвінка Матіяш і справді потрапила в тенета поширених упереджень до прози - мовляв, її, з одного боку, писати простіше, з іншого - прозову книжку купуватимуть більш охоче. Видно, з подібних міркувань авторка вирішила переробити задум збірки віршів у прозову книжку, причому на 80% (крім першої новели про малу дівчинку і ще кількох невеликих місць) це було зроблено суто механічно, ледве чи не шляхом "розпрямлення" поетичних рядків. Звісно, читати такий текст важко, причому, як правильно підмітила Роксолана, для полегшення сприймання читач все одно робить, свідомо чи несвідомо, зворотні дії - відновлює поетичні рядки, відшуковує поетичний ритм і т.і.
Втім, незважаючи на недоліки, книжка справді засвідчила талант Дзвінки Матіяш-прозаїка, на жаль, поки що більшої міри прозаїка потенційного. Для прози їй потрібно, по-перше, перейти від навіювання до "просто" оповіді (як у Тараса Прохаська, справді, порівняння доречне), по-друге, творити героїв дещо інакше, ніж ліричних героїв поезії. В першій новелі, про дівчинку, в неї це вийшло, шкода тільки, продовження майже не отримало.
Так, викликає нудьгу.
Аж пародію хочеться написати.
бгггггггггг ))))))))))
ем. нда.... для галерей що були перенесені із попередньої версі сумно дата "знято" видно частково збилася власне на дату переносу контенту...
ЗА ЯКОЮ АДРЕСОЮ НАДСИЛАТИ???
"Оце" многобуков - ацтой. Ибо напоминает возмущенный п**деж троещинских интеллектуалок в метро (упомянутое здесь, кстати), разве что речь получше, но говорить глупости можно и самыми изысканными словами,а позволение себе откровенной грубости и пошлости на тему спазмов вагины, в эту самую вагину аффтаршу и загоняет, ибо человек, претендующий на поборника высококультурных понтов, вагинальным юмором тут кидаться не стал бы. Сантиметры вашей лжи, не достают до точки "G", от такой от вам каламбур ;).
Это я к тому, что Сие "тварение" не намного дальше ушло от возмущения "страшной" внешностью Дарьи Астафьевой а-ля "Бляяя, ну ты видала какая она конченая?!" в исполнении каких-нить очередных Мисс Целлюлит - 2009. Но они честнее вас. Они не претендуют на лавры в области искусства, а здесь аж прет прононсом "ну какого х.. они в телеке, а я в интернете?" Лузера на хуторе близ модема...
На такое так и хочется спросить "вы такие умные, вы такие профи все, но почему я в хит-парадах, а вы арбайтен в офисе?" (с)
Шо касается рассуждений о тексте песни, то выбросьте свой самоучитель по юмору, Бабкина, это ж Максим Галкин на Голубых огнях. Да и программа "Русские гвозди" была закрыта много лет назад, и Николаю Фоменко не обязательно было прибегать к школьному курсу анатомии или рассказу друга о том, как брат друга его брата когда-то " в чувихе залип", чтобы поднимать рейтинг.В последнее время это стало моветоном даже в "Аншлаг-Аншлаг". Надеюсь, я не оскорбил ваши трепетные чувства к Регине Дубовицкой. Буньюэля прицепила, сверкнула эрудицией. И шо? Сама лучше писать стала? Можно было бы еще клинику Филатова примазать, но ведь для этого надо быть немного down to earth, это ж не так круто, как бравирнуть тем, что мы кое-что читали.Вот разве что кое-что...
А Коэльо успела проштудировать пока он не стал модным среди поночек? Скрывала потом, что сама зачитывалась? I love your лай.
Парадокс в том, что скинь тебе ту же самую песню не СМИ в мозг, а друг на плеер, не было бы этого чудо-труда щас. И волноваться за мозг людей надо делая что-то по этому поводу, например, чем-то действительно красивым своим. И вот тут нужно себя чувствовать очень уверенно. И обоснованно уверенно, что важно.
А комментнув про дырки в ушах вы две свою глупость не то, шо обнажили, вы ее еще и на голову себе водрузили.Лучше остановиться. А то не ровен час науськаете на себя кого-то, кто вам ваши слюни на нос намотает.Просто чтобы на место поставить.
Я вовсе не фанат группы СКАЙ, как можно было бы себе предположить из вышесказанного. Я фанат здравого смысла. Я не стану идти топтать клавиатуру с пасквилями в сторону Квест Пистолз потому что я дристал от "Я устал..." или "Шуры-муры" прекратили род лемуров.Если я устану, я одену наушники и включу что-то другое. А вот от чего действительно устаешь, так это от такого низкопробного стеба низкопробных писак, а люди, которые думают, что они продвинутые только потому что не слушают СКАЙ, отнюдь не впереди тех, кого они сами козлят за обратное.Вот я СКАЙ не слушаю. И вообще тот альбом считаю откровенно слабым. Но идиоты вы, а не они.Потому что сказать конкретные недочеты по музыке образования не хватает, а достойно тексты обстебать просто умом не вышли.Острой его частью.Чтобы не писать по принципу "лишь бы ляпнуть".А просто промолчать не хватает здравого смысла. Андалузский пес лает, караван идет. Ну тут понятно, кто караван, кто нет, да?
Они вам еще и спасибо за такой промоушен скажут. А вы им. Почему?
Говно от вас давно достигло крыши
И если бы смогло - устало бы вонять
Но может быть за то, что вас читают или слышат
Вам стоит "отспасибать" именно меня?
Вот поэтому.
дякую за рецензію.
книжка і справді чудова.
не знаю, як в кого, а в мене вона майже всz олівцем попідкреслювана.
слова невагомі і прозорі - тануть у роті, мов молоко з медом.)
Непогана рецензія. Хоча я так і не помітив однозначного "дзвіночка": ватро читати роман чи ні. Дозволю собі декілька думок з приводу...
Стосовно "гіперлінків" на інші тексти, то, як на мене, перебору не було. Це і є той "дотик" до вже розказаних історій, який властивий постмодерним творам. І який віздправляє знаючого читача до прочитаних раніше текстів і створює для нього ілюзію обраності, а незнаючому відкриє щось зовсім нове. Думаю, автор з самого початку хотів сконструювати текст-калейдоскоп.
Стосовно перенасиченості прикметниками -- згоден. Але всі початківці цим грішать:) Їм здається, що мова занадто скупа і суха. От і з"являються "Зорі оповиті таємничим серпанком, шоломи вояків блискучі і сріблясті". Якщо би автор зловживав прикметниками в другому або третьому романі, -- варто було б задуматись. А так -- простіть йому:))
А ще видно, що рецензент ніколи не тримав в руках кіносценаріїв:)) Бо інакше би знав, що сухішого тексту ще треба пошукати. Все зводиться приблизно до наступного:
" Іван взяв сокиру з лавки.
-- Іван кричить:"Зарубаю, курву!"
Іван вдарив Марічку сокирою в ліву скроню. Голова Марічки розкололася на дві частини".
В цей короткий шматок вкладається як мінімум дві сторінки книжкового тексту. При виготовленні фільмів за експресію відповідальні режисер і актори, а не сценарист. Завдання останнього -- вдало вибрати місце дії і прописати логічну її послідовність. Навіть діалоги придумують спеціальні "майстри діалогів".
Тому детально промальовані сцени, які легко уявити навіть обділеному фантазією, -- це ознака скоріше "проживання" автором тексту, а не кіношності останнього.
На закінчення я би однозначно порекомендував прочитати "Карпатський звіринець". Роман веселий, смішний і легкий. А перечислені рецензентом огріхи в більшості своїй хоч і справедливі, але помітні хіба що для літературознавців.
Обкладинка дуже вдало передає внутрішній світ книжки, якщо так годиться казати.
Там є багато неба, багато яблук (відчуттів, запахів, та й самих яблук) і трохи кохання - якраз десь на периферії внутрішнього світосприйняття. Але те кохання там є, і воно відчутне.
А ще обкладинка приваблює. Книгу так і хочеться взяти в руки, розгорнути, тримати, читати. І просто приємно дивитися, коли вона лежить у тебе на столі.
Такі симпатичні! Дякую, кльові фоти;)
пиришкі-пупиришкі
аж самого на лірику пробило
Одарка, краще б сказати "незаймані лише факти :)"
Это третий фиьлм 2008, которому я поставлю все 5)
Что-то в нем есть... Меня например зацепило, хотя по прежнему лучшим в том году считаю "Миллионера из трущоб".
фантастична фота, в сенсі жанру. мало того що тут можна побачити вживу "сумноком", то ще й подивитись на результат роботи машини часу. завантажено майже за два роки до того, як було знято)))
доречі, яка твоя думка про фільм?
Ви також, мабуть, не скоро прочитаєте книгу Сандри Мост та її друга Сергія Димовецького "Не надо умирать", бо її чогось не беруть у видавництвах. Але для мене святий заповіт Селенджера: подумай, що ти б хотів прочести більш за усе? Сядь та напиши.
Теж дуже вдячна за розмову.
Дуже рада, що в нас виходить така розмова: для чого пишуться книжки. Я згодна, що матеріалом для створення надзвичайного світу є власні думки й переживання тих, хто нас оточує. Точніше - вони є імпульсами. Але дуже давно один, на жаль, покійний великий романіст учив мене: "Не бери надто близько до серця те, що тебе оточує. Ти ж маєш унікальну здатність: ТВОРИТИ ІНШИЙ СВІТ, навіщо тобі перепускати через свою душу, а потім і через душу читача увесь бруд ЦЬОГО СВІТУ?! Не захоплюйся реальністю, фізіологія будь-чого нікому не цікава". Я йому свято вірю, хоча, звісно, скільки людей, стільки думок. Певна річ: якщо не хочеш, аби читач брав надто близько до серця, то й сам не береш... Ось у чому суть: для автора найважливіше в цій книжечці оте, про що Ви так стисло й точно сказали: "Другорядність - у наших головах". Мене нудить від пієтету перед закордонням, яке спостерігаю, на превеликий жаль, не тільки у обивателів.А решта - декорації дамського роману; якщо маєш намір вийти в такій серії, то мусиш грати за певними правилами, чи не так? Щоб і "свіженько", й не "напряжно"? Жарт, але в кожному жарті, як відомо... Насправді автор не високо цінує цю книжку. Мені дуже шкода, що Ви не прочитаєте роману Ганни Ручай "Смугастий, мов життя" - його, зважаючи на все, не буде надруковано ще багато-багато років... Дякую за розмову, було дуже приємно познайомитися.
Є різниця у тому, що у варіанті "варто відволіктися на щось інше" я начебто закликаю зайнятися чимось іншим, а це не так.
Книга дійсно не викликає тривалого негативного переживання, навпаки.
Для мене суть кожної книги у створенні надзвичайного світу, а матеріал до створення то є доля та переживання людей, нас з Вами, наших рідних та знайомих. Здається, я трохи відійшла від теми.
ось. теж не обійшли увагою та оголосили "найгіршою" =)
http://korrespondent.net/video /showbiz/737449
Перепрошую, що не списала дослівно, а передала по пам'ті близько до тексту. Якщо це принципово, цитую дослівно: "Щойно починаєш займатися чимось іншим, світ авторки залишає свідомість..." Великої різниці між "відволікаєшся на щось інше" й "починаєш займатися чимось іншим" особисто я не бачу. Від жонглювання словами суть не змінюється. Для мене суть у тому, щоб книга не викликала в читача тривалого негативного переживання, а для Вас?
Перепрошую, що не списала дослівно, а передала по пам'ті близько до тексту. Якщо це принципово, цитую дослівно: "Щойно починаєш займатися чимось іншим, світ авторки залишає свідомість..." Великої різниці між "відволікаєшся на щось інше" й "починаєш займатися чимось іншим" особисто я не бачу. Від жонглювання словами суть не змінюється. Для мене суть у тому, щоб книга не викликала в читача тривалого негативного переживання, а для Вас?
дядя бодьо, ну порнуха - це те, шо збуджує сексуальні почуття
а тьотя люба клименко збуджує тіки гомеричний сміх))
палома нєгра? )) а я потіряв її й не встиг навіть відкрить ((
Олесику, а шо це тобі мама порнуху позволяє читать? ))
Лицемерное зрелище,если смотреть фильм с закрытыми глазами ...исключить визуальный обман-то это обыкновенная пустышка для Оскара...полное отсутствие логики в диалогах и мотивах героев
твори можна надсилати на адреси:
lev@starlev.com.ua
marjana@starlev.com.ua