Більшість фото цього альбому зроблена з 1988 року по 1993 рік. Вони стали підсумком власного дослідження цього періоду з життя України і тому не можуть претендувати на всебічний і повний показ усього, що трапилось за цей час. Я свідомо вміщую в мій альбом багато кримінальних знімків, бо зневага до закону, як ракова пухлина, поступово роз’їдає всі суспільні верстви України. Наприкінці хочу додати, що цей альбом може дати уявлення лише про особисте сприйняття автором побаченого. А фотографіям, їхнім достоїнствам та недолікам нехай виносять присуд глядачі.
Єфрем Лукацький
From the autor
Most of the photographs in this album taken in the years 1988-1993. They are my personal documentation of life in Ukraine; thus, I do not claim they give an objective of full picture of events during this period. I consciosly included many photos of criminals and criminal acts, to undercore the current state of lawlessness, which like a cancerous tutor is gradually eating away at our society. In conclusion, I would like to say that this album gives only a glimpse of the photografer's world news. The photographs, however, are open to the newer's criticisms.
Efrem Lukatsky
Вищі військові чини спостерігають за мітингом на Центральному стадіоні з урядової ложі. Autorities observe the rally from the govement box at the central stadium.
2 серпня 1989 року о 16.18 обрушився фасад Київського Головпоштампу. Під його уламками загинуло 11 людей. Сподіваючись, що під руїнами ще є хтось живий, люди на площі під дощем почали розбирати завал, обдираючи до крові руки. On August 2. 1989 at 4.18 p. m., the facfde of the Kyiv central post office caved in and killed 11 people. With the hope that somebode is still alive under the ruins people on the square started to clean the debris.
Полковник міліції Володимир Шапошник керує рятувальними роботами. Police colonel Volodymyr Shapochnyk durects resave efforts.
Перша жертва знайдена під уламками. Молоде подружжя приїхало в Київ провести медовий місяць. Обоє загинули під час трагічного випадку. The first victim discovered in the debris. The young couple came to Kyiv to spend their honeymoon. Both died in the accadent.
Візит московських фанатів до Києва. ЗМОП зустрічає футбольних фанатів із Москви на залізничному вокзалі в Києві. Visit of Moscow fans to Kyiv. Special police ZMOP meets soccer fans from Moscow at the railway station in Kyiv.
Переляканий московський болільник за наказом працівника міліції демонструє, чим він хотів пригостити своїх київських опонентів. Scared soccer fan from Moscow is ordered by the policeman to show his gift to the Kyiv opponents.
Знімок перед від’їздом. Московські фанати повертаються додому. Before departure. Moscow fans go home.
Нічний патруль. Міліціонери в "джипі" під час чергування. Night patrol. Policemen in the duty jeep.
Затримання людини, яку було звинувачено у крадіжці цукру. A man accused of trying to steal sugar is being pinned down be police officer and bystander at shop in Kyiv. The evidence spilled on floor.
Співробітниця одеського зоопарку Людмила Попова виховує 6-місячне слоненя Фантика, який провів все своє життя в її однокімнатній квартирі. Слониха намагалася вбити його і Людмила врятувала малюка. Їжею слоненяти є молоко, яке воно вимагає кожні дві години. Одеса, 1993 рік. Odessa zoo keeper Ludmyla Popova bring up 6-month old elephant Fantic who spend his entire life in her 1-room apartment. The Elephant's mother tried to kill him and he was rescued by Ludmyla. The elephant's only food is milk he demands it every 2 hours. Odessa, 1993.
знаєш, зовні мо й інакше й ніби багато змін, але суть багатьох штук таки й залишилася як була. це легко збоку сприймати, думаючи що то так було так далеко
ти правий, суть переважно лишилася, просто більше блиску тепер. я от для себе переосмислюю 90-ті. адже те, якими я їх пам'ятаю, аж ніяк не в'яжеться з усіма тими моторошними історіями, що про них розповідають – про викрадання дітей, рекет, стрілянину... а тут ще такі фотки, й воно якось так раз – і думаєш, що блін, правда...
Хто знає...) Розумієш, одночасно стало офіційно можна вірити в Бога і десь повіяв легкий протяг заходу (про що свідчить її зовнішній вигляд), тому так...)
нагадався хтось із битих життям (здається пан Літтл), який дивувався чому зараз народ молодий п’є. Адже тепер є безліч засобів самореалізації, яких тоді просто не було у них як й в принципі можливостей проявити себе чи зайняти чимось...
Ну,по-перше,диригент, а не дирижер, добре було б свою мову вивчити і не соромити себе примітивним суржиком!
А по-друге, Леопольд Ященко виконує народні мелодії, а не свої твори (вони написані для хору),а взагалі – фото прикольне!
Шановний Тарасе, якщо ви так добре вивчили мову, то скористайтеся її послугами і почитайте чий це текст, а не розсіюйте свої зауваження де попало. Оскільки я лише сканувала і викладала фотоальбом, то вносити правки собі не дозволяла, хоч помилок там більше ніж Ви помітили.
мрачненько...
ну власне, які часи, такі і фото )
так я ж і про часи, зокрема)
знаєш, зовні мо й інакше й ніби багато змін, але суть багатьох штук таки й залишилася як була. це легко збоку сприймати, думаючи що то так було так далеко
ти правий, суть переважно лишилася, просто більше блиску тепер.
я от для себе переосмислюю 90-ті. адже те, якими я їх пам'ятаю, аж ніяк не в'яжеться з усіма тими моторошними історіями, що про них розповідають – про викрадання дітей, рекет, стрілянину... а тут ще такі фотки, й воно якось так раз – і думаєш, що блін, правда...
неймовірні хроніки. дивитися на свою історію куди більш займає
Гарна добірка. А тут всі фото?
Дякую ) Двох невистачає тік )завтикала при скануванні
Круте зібрання!
Теж так вважаю, тому й сканила )
особливо сподобався кравчук у петлі.
взагалі, дуже добре, що ви відсканували цей альбом.
дякую)
Ну, це ж, власне, серія, завдяки якій Єфрем Лукацький став відомим.
Фантастичні світлини.
в сущности, ничего не изменилось. Разве одежда...
Марися, дякую! Може дiисно менi потрiбно зробити нормальну книгу.
дякую за відгук )
Сподіваюся Ви не ображаєтесь на моє піратство :)
ваші фото чудові, на мою думку, книга була б актуальна.