9 лютого 2018
Olga Volkova література, ...
ШЛЯХЕТНИЙ САД ІВАНА КОРСАКА
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
11 березня 2017
Яр Левчук література, ...
Інтерв’ю з Олександром Есауловим – письменником і одним з учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
11 лютого 2017
Світлана Патра література, ...
Збірка "Люблю життя!" зібрала під однією обкладинкою твори талановитих випускників Університету "Україна"
2 лютого 2017
Світлана Патра література, ...
Зробіть цей лютий лагідним! Запрошуємо відвідати
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
Анна (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
Ліля (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
Яся (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Яся (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
«Мабуть, це був останній жест вдячності жінці, яка замінила йому матір», – каже директор музею-квартири Павла Тичини і його правнучка Тетяна Сосновська. Навідала помешкання поета, перекладача, міністра освіти УРСР, голови Верховної ради УРСР двох скликань, академіка, лауреата Шевченківської премії Павла Тичини. Нині це чи не єдиний музей у столиці, де збережено цілковиту меморіальність.
Побувала у помешканні поета, перекладача, міністра освіти УРСР, голови Верховної ради УРСР двох скликань, академіка, лауреата Шевченківської премії Павла Тичини й здивувалася, що жив він доволі скромно. «Тут не було дорогого кришталю, але була повна 86-томна колекція «Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона», – зазначила директор Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини та його правнучка Тетяна Сосновська.
Цей поетичний дебют незвичний вже тим, що вірші написав 14-річний гімназист, який живе у передмісті Ужгорода, в селі Підгорб. Коли взяти до уваги факти його короткої творчої біографії (а це – дві книги прози, кілька п’єс, літературні відзнаки обласного та всеукраїнського рівня, і навіть подорож до Парижу), то мимоволі спадає на думку, що він займається літературою від ясельного віку. ...
Нова книжка есеїстики Тараса Прохаська вийшла під Форум видавців у Львові. Авторська колумністика перекочувала з Інтернетного формату в паперовий. Писання колонок для різних видань – певна тенденція в літературі як серед літераторів старшого віку (Юрій Андрухович, Андрій Бондар), так і серед молодих авторів, до прикладу, згадати хоча б епатажного Андрія Любку.
Що залишається робити людині, яка живе в місті, яке застигло у вакуумі повільної загибелі? Так, лише одне – протестувати. Кожна людина по своїй суті складається з протесту, який їй так само життєво необхідний, як повітря, вода чи їжа. Завдяки протесту вона виборює свою свободу, впускає у вакуумні камери свіжий подих вітру змін. Саме темі протесту, боротьбі за територію власних прагнень ...
Колись авторка цієї рецензії написала про один із попередніх романів Любка Дереша: «Фестиваль самогубців виявився театром абсурду, де кожен актор має свою маску, свою шизу ... всі учасники дійства перебувають у стані початкової параної ... виникає крамольна думка, що автор просто кепкує з читачів». І що цікаво, подібна крамольна думка виникла в мене й під час читання роману, про який ...
Якщо говорити про роман, який дав назву цілій збірці, то це – реальна подорож справжнім земним світом для мешканців нашої планети, що живуть у недалекому майбутньому, – безпечному, захищеному, зручному, технологічному і віртуалізованому. Погодитись на неї – неабиякий вчинок для людей, які не знають голоду, холоду, розгулу стихій і фізичних навантажень поза межами спортзалів. Вийти з честю із випробувань, які їм випали, – це стати ближчими і зрозумілішими для нас, завоювати нашу прихильність і симпатію.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
