Юрій Іллєнко

Сьогодні не стало Юрія Іллєнка. Згадаємо, яким він був...

«Як я провів цим літом» (Олексій Попогребський, 2010)

Фільмувати мінімалістичні кінокартини на кшталт російської «Як я провів цим літом» — річ набагато важча, ніж може видатися. Так, ніби нічого екстраординарного: два метеорологи, старший Сергій, молодший Павло, відбувають останню зміну на далекій північній станції перед консервацією об’єкта.

Рестлер

Коли вперше побачив тему про цей фільм на одному з спортивних форумів подумав – ну от, чергова американська сага про їхній "несправжній" рестлінг, але побачивши в графі "Жанр" – спортивна драма, а в графі "В головних ролях" – Міккі Рурк, я вирішив, що, як мінімум, нічого не втрачу подивившись цю стрічку.

Канни: медитації й тихі трагедії

63-й Каннський кінофестиваль цього року викликав немало нарікань, передусім – за слабку програму. Ця обставина навіть дала привід деяким російським критикам припускати, що «Передстояння» Нікіти Міхалкова (впливовий кіножурнал Variety охарактеризував цей фільм як «шовіністичну, погано зіграну нісенітницю») на настільки млявому тлі може мати шанс на призи. На щастя, цього не сталося, та й програма, вочевидь, була не настільки провальна. У всякому разі, вибір журі на чолі з Тімом Бертоном виглядає гідно.

«Як я провів цього літа»: Каїн і Авель на Далекій півночі

Вже сама назва стрічки Олексія Попогребського «Як я провів цього літа» одразу активує у свідомості глядача два символічні коди, визначальні для цієї роботи. Перший нагадує про класичну назву шкільного твору й пов'язаний з інфантилізмом, другий же виникає якраз із цього «неузгодження відмінків», яке не лише додає назві злої іронії, а й відсилає до іншого фільму – підліткового трилера «Я знаю, що ви зробили минулого літа». Бо ж і російська картина – теж трилер, і жахіття двох стрічок подібні – брехня, боягузтво, втеча й таємні огидні злочини.

«Як я провів цього літа». Кадри з фільму

Мене звуть Кхан: кадри з фільму