Франкфурський книжковий ярмарок відкрито

Очікування закінчилося, ярмарок у Франкфурті відкрито і Китай, як почесний гість, почав свою презентацію (країна запланувала 500  заходів протягом п'яти днів). За перший день роботи книжкового ярмарку, 14 жовтня, через ворота виставкового центру пройшло 45753 відвідувачів-фахівців з усього світу, щоб побачити 7300 експонентів, які представляють понад 100 країн-учасниць.

«ТАКЕ» Іздрика

Нацисти безуспішно намагалися зірвати презентацію першої в СНД антології світової гей-літератури

Нова книжка київського видавництва «Критика» — «120 сторінок Содому: Сучасна світова лесбі/гей/бі література. Квір-антологія» привернула до себе чи не найбільшу увагу серед усіх вітчизняних видань, що побачили світ цього року. Причини того, на жаль, далекі від суто мистецьких.

Справжній світ ірреального Лондона «За дверима» Ніла Геймана

Речі, написані Нілом Гейманом, сучасним англійським письменником, впізнати легко. І справа зовсім не в одноманітності текстів. Фентезі, хоррор, казки, поетичні рефлексії, комікси, сценарії для телесеріалів – Гейман грається з формами, як захоплений малюк з детальками лего. Проте, Гейман має стиль. Точніше так: Гейман має Стиль. Чудернацька мішанина з дитячих страшилок, казок, міських легенд, снів, міфів, багатомільйонних мегаполісів і древніх покинутих місць сили, божевільних героїв і героїв раціональних, стім-панку і фентезі, тремкого відчуття краси і похабної брутальності; відлуння Толкієна і Гофмана, Лафкрафта і Льюіса, Фармера і Бредбері – все це (і багато чого іншого), проходячи крізь реторти поетичної лабараторії, витворює дивовижні світи, автора яких впізнаєш з перших рядків.

«Чебрець в молоці»: мозаїка вагомих дрібниць

Усім рано чи пізно стає властивою ностальгія – відчуття того, що ми щось безповоротно втрачаємо чи, можливо, вже втратили і повернути це можливо буде лише за допомогою машини часу. А оскільки такої ще ніхто не вигадав, нам залишається одне – намагатись усіма можливими способами зафіксувати час, що минає або й вже давно канув у Лету. Способи бувають різні: плекання старих речей (часом – практично нефункціональних побутових дрібничок), впорядкування фотоальбомів чи довгі розмови-спогади зі своїми ровесниками. Зрозуміло, що для письменника найлегшим способом втримати минуле є описати його.

Лариса Андрієвська: «Рік без Римарука – це просто мовний зворот»

«Істинно кажу вам/ трава істинно кажу/ вам вода істинні/ кажу вам слова допоки/ горить звізда». Торік 3 жовтня передчасно пішов з життя автор цих поетичних рядків, багаторічний головний редактор журналу «Сучасність», завідувач редакції сучасної української літератури видавництва «Дніпро», лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, поет Ігор Римарук. 

Антонич-фест: сторіччя невідомого поета

Усе починалося заздалегідь — ще влітку Богдан Логвиненко, Юля Бурковська та інші представники Сумно?Ком'у роздавали листівки з поезіями Антонича автомобілістам в заторах та читали їм вірші в мегафони. Автомобілістами справа не обмежилась, досить скоро вірші читалися в метро, електричках, трамваях і автобусах, людям роздавали вірші, хтось відмовлявся, хтось охоче брав, хтось питав:  «А кого ви рекламуєте?»