«Душа ріки»: лазарет, у який треба зважитися потрапити
У просторі між мулом та течією, у залізній ложці з істерикою у спальному вагоні, у тому проміжку між четвертим та п’ятим хребцями у грудях людини – у всьому тому, напевне, мусить бути душа. Принаймні, на шість оповідань та дві повісті, що зустрілися під одною обкладинкою книги Олександра Денисенка «Душа ріки», душ, душевних проявів та їхніх різнопланових обгорток цілком вистачає.