категорії: літературна рецензія
«24:33:42» Лариси Денисенко навчить зваблювати шаликами і виховувати дітей
Симетрична назва останнього твору Лариси Денисенко зацікавлює одразу. Що б то могли значити ті циферки на електронному годиннику? Ті, хто вже переглянули на обкладинці анотацію, знатимуть, що йдеться про час філософський – про відносність нашого віку, про співіснування головних героїв твору: Максима (24роки), якому життя здається набагато довшим і повільнішим, Клятої Шу (33), яка вже прискорила ходу, Євгена (42), який вже перейшов на біг.
Тиждень тому в нас з’явилось повідомлення про те, що «Маленький принц» під загрозою зриву. Видавництво, яке володіє правами на цей твір і може зірвати його вихід в «А-ба-ба-га-ла-ма-зі», не називалося. Але видавництво «Кальварія» було обурене такою позицією Івана Малковича і надало свої контраргументи.
Невдовзі вийде друге число альманаху літературного сайту «Гоголівська академія» «digital Романтизм: ver.2.0» . До нього увійшли поетичні та прозові твори молодих літераторів з усіх куточків України та світу; а також рецензії, відгуки, та коментарі читачів, вибрані місця з Інтернет-дискусій. Крім того, є ексклюзивне інтерв’ю з двома культовими персонажами-критиками ГАКу.
В київського видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» на часі багато роботи. Скоро має вийти друком дитяча книжка «Велике місто, маленький зайчик, або мед для мами» Софії Ус. Наразі видавництво і перекладачі не відповідають на телефонні дзвінки і листи преси, щоби як можна швидше перекласти «свіжого» Гаррі Поттера. Та й «Маленький принц» вже готовий, але українці його, можливо, не побачать.
«Я знаю, що в моїй розповіді немає того, що можна було б назвати «правдою життя». Але до цього, повірте, ми ще дійдемо. Хоча мені страшенно нудно, коли я чую це формулювання. Правда життя полягає в запахові смаженої цибулі, гречаної каші, вона пензлем маляра-єзуїта намальована на брехливих обличчях політиків, вона лежить у капелюсі вуличного акордеоніста, вона рипить і кашляє у вимерзлих водопровідних трубах, вона ховається під брюками жінок у вигляді заштопаних колготок… Я наїлася її досхочу! Мене нудить від одного спогаду про колготки».
«Минуле ховається від нащадків за маскою історії», – такою звичною фразою починається передмова до «Незнаних тамплієрів» – книги, автор якої збирається розповісти нам «не тільки про «бідних лицарів», а й про те, як безпардонно перекручуються наявні відомості про них, або, в найгіршому разі, перетворюються на «цікаві» легенди для недосвідчених, що теж є однією з форм свідомої неправди».
Сучасний турецький письменник Орхан Памук вийшов українською. Нову книгу «Мене називають червоний» видало харківське видавництво «Фоліо». Переклав з турецької Олесь Кульчинський. Це історичний детектив, дія відбувається у середньовічному Стамбулі. Раніше цей твір виходив у журналі «Всесвіт».
