Чи дійсно щастя вимірюється в секундах?
На теренах сучасної української літератури засвітилось ім‘я новоспеченої молодої письменниці Ірени Старостіної. Може, це лише збіг обставин, але досить дивним є те, що «Фоліо» розторгує договір з однією Іреною (Карпою) та займається іншою Іреною, більш примітивною, як на мене.

Яким має бути сучасний український детектив? Один з варіантів відповіді на це питання - призер «Коронації слова», – детективний роман Євгенії Кононенко «Імітація». Неабиякий успіх цій книзі пророкував не хто-небудь, а сам Андрій Курков. Звичайно, його думка не є «останньою інстанцією», але все ж таки ігнорувати найбільш продаваного автора української сучасності теж не варто.
“Роман-фрістайл з елементами аерофотозйомки”. Так назвала свій твір чи то сама авторка, чи то хтось з видавців “Кальварії”, яка цю, тобто, “Тю” книжку успішно й видала року 2003, вирішивши, як то слід в таких випадках, випендритись, щоб якось зацікавити читача, а скорше – покупця. Ну, то вже їх право. Нехай собі балуються.
Не буду описувати той стан душі, коли сяють виключно українські зорі над безмежжям абсолютно української землі, коли захлинається останній чорнобильський соловей, колі Марія яблука у пелені несе... То все пусте – порівняно із вічністю. Метакса.