Фоззі «Ели воду из-под крана»: Чесна книжка про «маленьких людей»
Оповідання Фоззі викликають численне дежавю. Саме на цей ефект і розраховував, певно, автор – на ностальгію за старими добрими-недобрими (як уже в кого склалось) часами.
9 лютого 2018
Olga Volkova література, ...
ШЛЯХЕТНИЙ САД ІВАНА КОРСАКА
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
11 березня 2017
Яр Левчук література, ...
Інтерв’ю з Олександром Есауловим – письменником і одним з учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
11 лютого 2017
Світлана Патра література, ...
Збірка "Люблю життя!" зібрала під однією обкладинкою твори талановитих випускників Університету "Україна"
2 лютого 2017
Світлана Патра література, ...
Зробіть цей лютий лагідним! Запрошуємо відвідати
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
Анна (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
Ліля (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
Яся (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Яся (анонімно) ↓
Те, чого не вміє лікар, зробить баба Ганна?
Оповідання Фоззі викликають численне дежавю. Саме на цей ефект і розраховував, певно, автор – на ностальгію за старими добрими-недобрими (як уже в кого склалось) часами.
Завдяки сучасній державній пропаганді ми знаємо, що більшовизм – це погано, більшовики – це загарбники, пригноблювачі, самодури тощо, радянська епоха – доба національного занепаду, відповідно, і українська література того часу нам здається чимось не надто вартим уваги.Чи, може, все не так однобоко?..
Почавши читати книжку Бодо Шефера «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей», я змінювала свою думку про неї декілька разів. Перше відчуття невідповідності я довго навіть для себе не могла сформулювати. Виявилось, все просто – я вперше тримала в руках книжку про гроші шрифтом 14 пт з максимумом слів на сторінці – 150. Мені здавалось, що є речі, про які дитина не мусить задумуватись, і гроші я вносила в той список речей.
Людей, котрі вирішили взяти шлюб «тихо» – щоб було мало людей і храм в цей час був порожнім – особливо представляти не потрібно, це – Ірен Роздобудько та Ігор Жук.
Єдину на даний момент «чисту» антологію двотисячників «Дві тонни» більше критикують, аніж вихваляють. Головна до неї претензія: критерій відбору – суто кількісний. Критики обурені тим, що набирати поетів «на вагу» — неестетично і неморально, і взагалі – хіба це суттєво для поетичного збірника?!
На зустрічі з читачами книгарні «Є» в Івано-Франківську Галина Вдовиченко розповіла, що її роман «Замок Гербуртів» (переможець цьогорічного Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова») вже готує до друку видавництво «Нора-Друк». Але назва роману буде іншою – «Тамдевін».
Роман Галини Вдовиченко «Пів’яблука» в мережі уже встигли «охрестити» українським аналогом відомого серіалу «Секс і місто», і це, безперечно, підігріло інтерес публіки до чергової коронованої книжки. Я не стала винятком, одразу захотіла її прочитати! Бо, як на мене, культовий для багатьох жінок різного віку, соціального статусу, професій і т.д. серіал таки вартий наслідування (Метикуваті сусіди вже давно «склепали» свою версію у вигляді кіномила «Бальзаківський вік, або всі мужики сво…»). І хоча роман «Пів’яблука» не переміг у конкурсі «Коронація слова», він так сподобався директорові видавництва «Нора-друк», що все-таки був відзначений оргкомітетом у номінації «Приз видавничих симпатій» (запроваджено вперше) та увійшов до серії «Популярні книжки».