категорії: літературна рецензія
Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк «Адепт» – апокрифічний літопис
Останнім часом стало модно визначати жанри книжок, а скоріше придумувати нові. Тож не будемо оригінальними і спробуємо це зробити. У випадку «Адепту», жанр визначений авторами — «роман знаків». Спробуємо не погодитись. Це, скоріше, «апокрифічний літопис». Історичні події, географічні мапи, назви міст і стиль написання вказують саме на те, що це літопис. Апокрифічність йому додає те, що він не «канонізований» сучасною наукою про історію та релігійними вченнями, а дарма...
«Дві хвилини правди» – така робоча назва була зафіксована в угоді про новий роман Ірен Роздобудько. «Нарешті ми отримали рукопис і маємо надію, що прихильники творчості письменниці будуть задоволені, – каже директор видавництва «Нора-Друк» Елеонора Сімонова, – що це конкретно – поки що не знаємо. Про це можна лише здогадуватись, знаючи непередбачуваність авторки».
16 липня 2008 року о 17:05 завдяки старанням Всеукраїнської громадської ініціативи «Читай» на Радіо Рокс Україна 103,6 FM відбудеться перший ефір літературно-культурної передачі під гаслом-назвою «Читай». Передача виходитиме в ефір щосереди та щоп’ятниці о 17:05 на хвилі Радіо Rocks Україна.
Анотація до роману «Адепт» Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка впевнено називає твір сучасною елітарною літературою. І це твердження досить резонне, адже книжка навряд чи відповідатиме інтелектуальним силам простого читача, який за шкільних та університетських часів не любив історії та філософії. «Роман знаків», як його назвали самі автори, настільки обтяжений іншомовними іменами персонажів та географічними назвами, що часом здається доцільним додати до вміщених наприкінці твору кількох географічних мап Русі, Хазарії та Єгипту, ще й сюжетну мапу.
Черговий номер музичного журналу «ПРО» називається «Хвестування». Всередині є майстер-клас від гітариста, про творчий конкурс звукорежисерів, Нарис про Музику Високого Духу від Олександра Євтушенко та багато чого іншого…
Мимоволі чи абсолютно свідомо, але масова ширвжиткова культура чинить вагомий вплив на людину. І письменники тут не є виключенням. Чи не після навали голлівудських кінокоміксів і у вітчизняній сучасній прозі для дітей з’явилися юні герої та героїні, котрі володіють надприродними здібностями.
Шведська письменниця Туве Янссон якось сказала: «Кожен письменник певною мірою пише про самого себе». Виходячи з цього припущення, зрозуміло, що молода українська письменниця Іра Цілик – щаслива людина. Принаймні її перша прозова книжка «Післявчора» – саме про цей особливий стан людської душі.
