Новий український ґотичний журнал "Sacratum", другий номер вже у продажу!
11 червня вийшов у світ перший повноцінний Україномовний ґотичний часопис "Sacratum". Це вже другий випуск журналу, але перший номер, цілком Україномовний: дебютне число було Україно-російськомовним. Собі за мету його невеличке упорядництво ставить допомогти у набутті розголосу вітчизняним гуртам, які в той чи інший спосіб дотичать до ґотичного зрізу культури.

«Серенада сумного дощу» Наталії Коробко дійсно є тою серенадою сумного дощу, історією, яку насправді нікому розповісти. Хіба що дощу, та й то так, щоб ніхто не чув і не бачив загадкового виразу обличчя, яке може піддати сумніву своє прожите і придумане життя.
Книга "Оріґамі блюз" - це збірка трьох новел від Світлани Поваляєвої - "Оріґамі блюз", "Акваріумні дельфіни" та "Різдвяна гроза". Перша - однойменна, найбільша знищує будь-які рамки прилизаності в текстах. Одразу кидаються в очі пересічному не відданому книзі читачеві наркотики, алкоголь, ненормативна лексика та надмірна стурбованість сексом головних героїв.
Видавництво "Факт" всерйоз зацікавилися молодою талоновитою письменницею Мариною Соколян. Читачам нашого сайту письменниця вже відома перемогою в опитуванні, проведеному на початку року. Ми активізовуємо наш ще один різділ "Творчість", але поки лише один його сегмент - "Вірші" і першою авторкою цього розділу стала саме Соколян.
Фахівець із міжнародного публічного права, адвокат Лариса Денисенко вже відома читачеві своїми попередніми книгами "Забавки з плоті та крові", "Кавовий присмак кориці" (
Вивчення феміністичної проблеми, яка набула розвитку у зв'язку з процесами жіночої емансіпації, вперше ввела в літературу Ольга Кобилянська - представник раннього українського модернізму. Тоді в XIX ст. руйнація стереотипів патріархальних традицій жіночого життя викликало обурення в суспільстві. І здається ще протягом доволі довгого часу жінки боролись за рівноправ'я з чоловіками.
Вже не один десяток рецензій написано на книгу Любка Дереша «Культ», тож я намагатимуся не повторюватись і спробую розкрити в цьому творі щось новеньке. Як не дивно (напевно, все-таки не дивно), дерешівські герої знову і знову не втомлюються шукати сенс свого земного життя-буття, межі між світами, між матеріальним і нематеріальним, сном і реальністю.