21 серпня 2018
Olga Volkova літературна рецензія, ...
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»? Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)
18 жовтня 2017
Тетяна Дігай літературна рецензія
Божий дар пересмішника
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
19 червня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Сага про душі на роздоріжжях
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
21 квiтня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Здолавши тернистий шлях
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Галина (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Погано складаються справи в нашій країні з розважальними книжками. Яку не візьмеш до рук, тут тобі: дзен і екзистенція, роздуми про сенс буття, проблеми совісті і відповідальності... Та й просто лірика і милування словом. Не виняток і фантастичний роман Наталі Чибісової «Елізіум» – психологічний тріллер, присвячений, протистоянню жертви і ката, магії і влади, білої ворони і натовпу.
Подружжя письменників-фантастів Марина та Сергій Дяченки не так давно започаткувало нову серію «Українська майстерня фантастики», орієнтовану, наскільки можна судити, насамперед на підліткову читацьку аудиторію. Закономірно, що першою у серії вийшла книга її «батьків-засновників» «Крило», під обкладинкою якої доволі зручні для читання (завдяки невеличкому обсягу) повісті й оповідання.
«Гівнюк» — книга польського автора, наймолодшого призера престижної польської премії «NIKE» Войцеха Кучока, видана українським видавництвом «Кальварія» в серії «Бібліотека журналу «Четвер». Цей роман – родинна драма. Стіни дому цієї сім’ї обмежують приватне пекло однієї родини, в якому опинився оповідач. Все, що він зробив для потрапляння в пекло – це народився.
У казці перетинаються два світи - реальний і фантазійний; у ній є такі ж люди, як і ми з вами, і вигадані персонажі - фантазяни, які також чимось нагадують нас... Перетинка між цими двома Всесвітами вельми тонка, тому так і відчуваєш, як тебе на мить закидає до іншого світу, а потім ти знову з подивом усвідомлюєш, що ти все ще лежиш під своєю ковдрою, як і... декілька годин тому.
У сучасному українському літературному дискурсі Петро Мідянка – постать осібна, не тільки через географію свого мешкання (живе і вчителює в селі Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області), а насамперед через оригінальний творчий метод, що полягає в насиченні текстів топонімікою Закарпаття, діалектизмами й архаїзмами.
«Ми» Тетяни Винокурової-Садиченко - прозорий і радісний твір про дружбу, любов і ще деякі паранормальні явища. Знайомити нас зі своїми героями авторка починає з їхнього «найщасливішого літа». Таке, певно, було у всіх. У вісім чи п'ятнадцять, на Чорному морі чи в Карпатах, на Сонячному березі чи на запилюжених вулочках провінційного міста...
У сучасному кінематографі поширена практика до найбільш успішних фільмів знімати продовження, тобто сіквели. Судячи з усього, доля першої дитячої книги Лариси Денисенко виявилася так само успішною, як скажімо, «Спайдермен» або «Пірати Карибського моря», і нещодавно було видано продовження пригод дівчинки Лізи та чудернацької ляльки Цюці.П з типовою як для сіквела назвою «Ліза та Цюця.П зустрічаються».
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
