Бунт районки проти глянцевого журналу
Я знав, що буду писати цей відгук на книжечку «Івченко об’єднує Україну», ледь вона потрапила мені до рук. По-перше, оповідання цього автора я вже читав в Інтернеті і вони мені іноді подобалися...
21 серпня 2018
Olga Volkova літературна рецензія, ...
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»? Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)
18 жовтня 2017
Тетяна Дігай літературна рецензія
Божий дар пересмішника
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
19 червня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Сага про душі на роздоріжжях
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
21 квiтня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Здолавши тернистий шлях
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Галина (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Я знав, що буду писати цей відгук на книжечку «Івченко об’єднує Україну», ледь вона потрапила мені до рук. По-перше, оповідання цього автора я вже читав в Інтернеті і вони мені іноді подобалися...
Містика, педофілічні підозри, соціалка, геніальність і шпигунські інтриги – ось лише маленька частина сюжетної канви нового роману Михайла Бриниха. Але якраз сюжет в ньому рівно ніц не значить, адже (з дозволу сказати) роман цей – ніщо інше як шаховий підручник.
Ірена Карпа – київська письменниця, телеведуча, «фронт-вумен» групи «Фактично самі» (з 2007 – «Qarpa»), володарка Гран-прі Міжнародного конкурсу «Гранослов» (1999), друге місце в інтернет-голосуванні аудиторії Бі-Бі-Сі (2005), премія «Best Ukrainian Awards – 2006» в номінації «наймолодша письменниця», звання секс-символу сучасної української літератури на Львівському Форумі видавців (2008). Саме на означеному Форумі письменниця схарактеризувала книгу, про яку йдеться, як «наївну, смішну. Це зовсім інше, ніж те, що я писала до цього часу». Виникає бажання перевірити: а чи це справді так?
Нова повість луцького поета, прозаїка, критика, лауреата Шевченківської премії Василя Слапчука «Жінка зі снігу» вийшла у київському видавництві «Факт». Популярне видавництво проводить захоплюючий і в чомусь небезпечний експеримент: заснувавши в 2003 році серію «Exeptis excipiendis» (в перекладі українською – «усе, крім того, що потребує вилучення»), видає в цій серії новинки української сучасної поезії та прози. У молодого романтичного поета Овідія ...
Збірка оповідань «Тіло і доля» – друга книга прозаїка, журналіста, киянина Тараса Антиповича. Перша – роман «Мізерія», що вийшов у 2007 році, відразу набув популярності й був номінований на премію «Книжка року Бі-Бі-Сі - 2007». Нова книга складається зі шести оповідань, перше з яких – «Без душі» може слугувати за програмне для всієї збірки.
У видавництві «Нора-Друк» вийшов дебютний роман Галини Вдовиченко «Пів'яблука». Книга була презентована на Форумі Видавців у Львові й за два дні повністю розкуплена.Роман не увійшов до фіналу конкурсу «Коронація слова», але не залишився без уваги. Вперше за всю історію «Коронація слова» відзначила твір у номінації «Приз видавничих симпатій».Роман Галини Вдовиченко нагадує казку: добру та з обов’язковою перемогою добра.
Молода письменниця Ірина Цілик – киянка з діда-прадіда, за фахом – режисер кіно. Жанр повісті «Післявчора» я визначила б як феміністично-психологічно-біографічний, а сюжет – як розгорнуту метафору постколоніальної України.