«Зона покриття»: Стівен Кінг зразка 2005 року

Що й казати – Стівен Кінг, безумовно, знакова фігура – культовий письменник, ледве не кожна книжка якого ставала подією. Його ім’я стало синонімом жахливого і напруженого сюжету. За його творами знято фільми, що вже встигли стати класикою кінематографу. Для багатьох він вже й сам став класиком свого жанру – королем жахів.

«Слід змія на скелі»: слова, звернені до неба

Перша думка, яка виникає, коли береш до рук книжку Торґні Ліндґрена «Слід змія на скелі»: а чи не син це тої самої Астрід Ліндґрен, авторки улюблених дитячих оповідок про Карлсона та Пеппі Довгу Панчоху? Такі асоціації хіба говорять про нашу необізнаність в питаннях шведської літератури. Крім того, що Торґні Лідґрен не був помічений у родинних зв’яках з милою серцю Астрід, сам він – поет, письменник, драматург, літературознавець, один з найзнаніших сучасних шведських літераторів (його твори були перекладені тридцятьма мовами), а також член Шведської академії, тобто належить до кола вибраних, які вирішують, хто в цьому світі вартий Нобелівської премії.

«Білий карлик, чорний карлик»: життя як зебра – біла смуга, чорна смуга, а потім хвіст ...

Карлики – це зорі. Білі карлики можуть стати новими зірками або перетворитися на чорних карликів – чорні діри. І наше життя можна поділити на чорні та білі смуги – залежно від того, який із карликів перемагає.

«BITCHES GET EVERYTHING»: Ірена Карпа продасть усе!

Моє знайомство з сучасною українською літературою почалося з книжки Ірени Карпи «50 хвилин трави (коли помре твоя краса)». Тоді склалося враження, що укрсучліту взагалі не існує як такого. Я, перебуваючи в культурному шоці, закинула той роман подалі, написала на нього злісну рецензію, яка закінчувалася словами: «Ірено, якого ти загиджуєш інформаційний простір?..» Минув час, ця жовта книжечка відлежалася, інфа, отримана з неї, настоялася-переварилася в моїй голівці, а я насмілилася ту книжку таки ще раз взяти у руці. Взяла і... мене ПРОПЕРЛО! Перло й надалі, аж допоки не прочитала останнє творіння Карпи «BITCHES GET EVERYTHING», видане «Клубом сімейного дозвілля». Книжка непогана, АЛЕ...

«Зустріч у Сан-Франциско» збиває рожеві окуляри з носу

Євгенія Кононенко – одна з чотирьох авторів, чиї твори увійшли у серію «Книжечка для дамської сумочки». У біографічній довідці у кінці книжки сказано, що авторка народилася у 1959 році, отримала 2 вищі освіти... а також щось там про «головний біль» авторки стосовно особистих стосунків... Що ж, прочитавши тексти збірки «Зустріч у Сан-Франциско», у цей «головний біль» легко повірити.

«Ім’я рози» Умберто Еко: ЕКО-логія Середньовіччя

Чимало моїх знайомих так і не змогли подолати роман Умберто Еко «Ім’я рози», навіть попри його очевидну «видатність». Зупинялися на 100-150 сторінці й виправдовувалися потім «нудністю» або «складністю». Справді, «Ім’я рози» – чтиво не для всіх і кожного. Як і монастирське життя, описуване в романі, так і ця книжка – заглиблена у малозрозумілі сучасній людині речі, вона до того ж має власний специфічний, неквапливий ритм. Хто здатен увійти в цей ритм (тобто: таки подолати першу сотню сторінок), тому до самого кінця буде вже важко відірватися від захопливого читання, як про це писав сам автор. Можу засвідчити: це – щира правда.