21 серпня 2018
Olga Volkova літературна рецензія, ...
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»? Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)
18 жовтня 2017
Тетяна Дігай літературна рецензія
Божий дар пересмішника
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
19 червня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Сага про душі на роздоріжжях
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
21 квiтня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Здолавши тернистий шлях
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Галина (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
У вас коли-небудь виникало бажання стати народним депутатом України? Ну хоч на хвильку відчути на собі тягар відповідальності за народ, важливість протирання дорогущого костюму на державних кріслах, спіймати романтику відряджень за державні кошти на фешенебельних авто? Вам коли-небудь хотілося стати учасником запеклих законодавчих баталій і блокування трибун? Тоді книга Марини Гримич «Варфоломієва ніч» саме для вас.
і стинаючи колізей
на приреченість сатурнічну
ти не віриш що морок цей
не загрожує бути вічним
Іван Андрусяк
Коли життя скидається на засмальцьований серіал, коли кожен день повторює наступний, коли зникають бажання, а з ними і надія, коли конфлікт між тим, що всередині і тим, що навкруг настільки розриває тебе, що боляче дихати, коли єдине чого бажаєш – це загубитися у натовпі, перестати існувати, зробити крок у туман, коли хочеться кричати так, щоб тебе раптом почули всі – тоді до твого серця поступово і впевнено прямує морок.