Європа як вона є (очима Мануели Ґретковської)
Кожен новий твір польської письменниці Мануели Ґретковської супроводжується скандалом на її Батьківщині. Вона порушує традиційну польську мораль, без страху підіймає теми суспільного життя в призмі приватного, критикує літературних колег і ніколи не червоніє при цьому. 
Поштовх вперед. Рух. Рух. Рух. Захоплення! А потім повільне гальмування... все важче і важче іти, важко – бо нудно, ти грузнеш... Ступор – сторінок 60 книжки так і лишаються непрочитаними. Цікаво складати головоломку з подій-місць-людей (напівлюдей? химер?)-снів-фантазій-вигадок, шукати у тому всьому хоч дещицю реальності. Але то цікаво лиш СПОЧАТКУ і лиш ПЕРШИЙ раз. А далі... далі ти відкладаєш все на ДАЛІ... Три повісті, з яких складається книжка Тані Малярчук «Як я стала святою» – дуже схожі і дуже однотипні, це набридає – здається, що ти вже КОТРУ (а котру?) годину жуєш одну й ту ж саму гумку, смаку нема, задоволення теж.
Рожева обгортка з Катериною Хінкуловою на передньому плані, жовтуваті сторінки, на яких, за словами братів Капранових, – «найкраще, що було в українській жіночій літературі за останні сто років». Найкраще? Мабуть, нехай кожен сам, прочитавши «36 пісень про життя», зробить для себе висновки.
У німецького сучасного письменника Томаса Бруссіґа, який нещодавно відвідав Україну, виходить вже друга книга у видавництві «Кальварія» (перша – «Сонячна алея» – вийшла ще наприкінці минулого року). Цього ж разу це «Як хлопці стають чоловіками, або чому футбол». Проводити паралелі між цими двома творіннями – порожня трата часу, вони абсолютно несхожі, хіба що часті згадки автора про болісні часи, часи Берлінського муру, ФРН та НДР, – усе це хоча б якось споріднює ці дві цілковито різні книжки.
Авантюрний детектив «Останній діамант міледі» Ірен Роздобудько написано ще 2002 року разом із романами «Ескорт у смерть» та «Мерці», коли авторка заявила про себе в літературному осередку перемогою в «Коронації слова». Заробивши тавро письменниці-детективниці, Роздобудько кардинально змінила тематику, все частіше занурюючись у висвітлення психологічного аспекту.
«Основний інстинкт» в українському прозовому варіанті з Романою Плащук в головній ролі – що ви скажете на таку назву? Таке собі чорняве, біляве, чи яке там стерво, яке западає в серце західноукраїнському хлопцеві, і в ньому (в цьому серці) киплять гормони, соромно сказати, через верх. Як її позбутися, цієї Романи, Мани, Омани ...?
У видавництві «Зелений пес» вийшов другий роман Наталії Коробко, «Помста сірої миші». Просто роман з претензією на авантюру. Цікаво те, що він одразу зацікавив кіношників і найближчим часом відбудеться його екранізація за сценарієм авторки. «Помста сірої миші» розпочинається, як будь-яка казочка про попелюшку, зате історія головної героїні розгортається і врешті завершується неоднозначним хеппі-ендом.