Квест-автограф-сесія «Двох тонн»
Молоде видавництво «Маузер» спільно з книгарнею «Смолоскип» розпочало квест-збирання автографів 32 авторів антології поезії двотисячників «Дві тонни». Протягом п'яти четвергів збиратимуться поети із різних міст на затишні читання-афтограф сесії у книгарні. А той поціновувач наймолодшої поезії, хто збере нейбільшу кількість автографів, отримає цінний приз.

Люди люблять казки. Особливо народні. Коли вони передаються з покоління в покоління, закарбовуються і врешті стають частиною життя. Це нормально – вірити в якісь надприродні сили, у фатум, в існування вовкулак, упирів і мавок. І так само нормально думати, що вони вибираються в наш грішний світ після опівночі, аби трохи розважитися чи доробити певні справи.
Український роман «Елементал» Василя Шкляра про події у Чеченії тепер вийшов і аудіокнигою. Цей антиімперський крок вчинила компанія CDCom, у якій, як ми вже повідомляли, нещодавно з’явилася ціла ланка українських сучукраудіокниг.
Це видання містить два приблизно рівних за обсягом твори – власне роман «Магус» та повість «Бісова душа». Споріднює їх, окрім спільної охайної палітурки і диктату на кількість друкованих знаків, впевнена історична реконструктивність – в обох текстах Арєнев постає перед читачем в іпостасі екскурсовода у досконало відтворені реалії минулих століть. Звісно, з альтернативною історією. Тобто такою, котру ще здатна була б впізнати людина, вихована на підручниках нашого світу, але котру автор визнав необхідним заради якоїсь художньої мети викривити до стану, що зазвичай називають «фентезі».
«Ми – середні сини історії, виплекані телебаченням, з вірою в те, що коли-небудь станемо мільйонерами, кінозірками та рок-ідолами, проте ми ними не стали. І ми щойно це зрозуміли, – каже Тайлер, – не жартуй з нами, потворо».
У серії видавництва Дуліби «Книжечка для дамської сумочки» нещодавно вийшли друком «Мейли до бога» Ярослави Івченко. Назва серії пропонує читачеві кілька шляхів для інтерпретацій, провокує кілька асоціативних рядів. Комусь одразу ж спадають на думку жіночі романи. Хтось припустить, що в тому має бути щось феміністичне.
«Блоґпост» - це 28-а лабораторна робота цього центру, експеримент над експериментами, провокація шляхом заниження рівня допуску, спроба поганяти не свій адреналін. Це дослід, поставлений як перекличка на організованому в часі (календарний шкелет часопису), але розбалансованому в семантичному просторі, плацу. Тут кожен автор перебуває по обидва боки від власної крові, бо є і донором, і реципієнтом.