«РАН» Ірини Шувалової: На кінчику голки

Ірина Шувалова – молода киянка, за освітою філософ, авторка численних публікацій у відомих українських журналах, її вірші перекладено кількома європейськими мовами. Збірка поезій «Ран» – дебютна, але вже лауреатна – І премія «Смолоскипу» 2010 року. У післямові, котра сама по собі є взірцево-досконалим прикладом рецензії, Маріанна Кіяновська, зокрема, пише, що переконана «у глибокій невипадковості цієї книжки» і арґументовано доводить, чому саме так вважає.

Поезія з Брустур: Марева на мові смерек

Василь Карп’юк привернув мою увагу насамперед як лауреат україно-німецької премії ім. О. Гончара, тому, коли він невдовзі був гостем спілчанського «Літературного четверга», котрі модерує у Тернополі Наталка Пасічник, я зі зрозумілою цікавістю познайомилася з молодим поетом.  А Брустури – це  місце на Прикарпатті, про яке знають хіба що географи. 

«Голова Якова»: Бійся, тому що пекло – це інші

Шлях до цієї книги Любка Дереша почався через стихію подорожей світом (Бад-Наухайм у Німеччині, Дахам у Египті – міста, де творилася ця книга). Завдяки набутому мандрівному досвідові письменник прагне інтерпретувати художню творчість  відповідно до нових уявлень про довколишній світ. 

Невідомі сторінки життя Георгій Нарбута

Наталія Пуряєва про… Любов, яку часто не вміємо пояснити

Коли тобі тридцять з гаком літ, ти й гадки не маєш, що саме дитяча книжка може відповісти на ті запитання, якими досі боліла твоя голова, тривожилося серце. Книжка «Наталія Пуряєва про дитинство Омеляна Ковча, Івана Павла ІІ, Олександра Меня, Далай-ламу XIV та Валерія Марченка» дає прості рецепти пояснення складних і не вельми часто обговорюваних  батьками та дітьми тем.

Операція «Бурдебач»: магічне викрадення і порятунок

Упродовж кількох вечорів поспіль один маленький львів’янин, дізнавшись про пригоди восьмирічного Микити з казки Олени Лань «Бурдебач», лягав спати на килимку біля ліжка! Він сподівався, що вночі його теж забере колоритний вуханчик бурдебач і з ним трапляться такі самі дива.

«Україна. Нова епоха»: від Петриненка до Сердючки, від Білозіра до «Віа Гри»

Чи задумувалися ми над тим, як прожили свої двадцять літ у незалежній Україні? Що доброго зробили, а до чого, на жаль, не вдалися? За що нам боляче, а чим невимовно пишаємося? Із чим асоціюється той чи той рік? А їх було двадцять! І це немало, судячи з підсумків, які лягли в основу товстої і важкенької книжки «Україна. Нова епоха: 1991-2011», що над нею чотири роки працював письменник і журналіст Андрій Кокотюха.