категорії: література
Рецензія на книгу Є.Кононенко "Повії теж виходять заміж". Актуальність неактуального фемінізму.
Вивчення феміністичної проблеми, яка набула розвитку у зв'язку з процесами жіночої емансіпації, вперше ввела в літературу Ольга Кобилянська - представник раннього українського модернізму. Тоді в XIX ст. руйнація стереотипів патріархальних традицій жіночого життя викликало обурення в суспільстві. І здається ще протягом доволі довгого часу жінки боролись за рівноправ'я з чоловіками. 
Вже не один десяток рецензій написано на книгу Любка Дереша «Культ», тож я намагатимуся не повторюватись і спробую розкрити в цьому творі щось новеньке. Як не дивно (напевно, все-таки не дивно), дерешівські герої знову і знову не втомлюються шукати сенс свого земного життя-буття, межі між світами, між матеріальним і нематеріальним, сном і реальністю.
Серія книжок "День Європи", що започаткована в 2005 київським видавництвом "Нора-друк", пропонує широкому загалу читачів творчі доробки як сучасних українських письменників, так і західно-європейських. Наразі мова піде про відомого польського письменника Марека Лавриновича, який не зважаючи на свій досить зрілий вік, присвятив себе письменству 10 років тому, маючи змогу працювати в діаметрально протилежних напрямках - радіоспектаклі, сатиричні оповідання та казки для дітей. 
Є ВІН - Президент Плющенко.
Львівська письменниця Ірина Хомин, яка здобула широку дорогу в літературний простір завдяки конкурсу "Коронація слова", пропонує читачу глибоко-філософську книгу "Сакрал". Акцентуючи увагу на постійній боротьбі добра і зла, письменниця переміщує цю тему у власну книгу, де на тлі світу живих з'являється могутня сила з мороку, що прагне відтворитися в людській особі.
Новий роман від Ірен Роздобудько "Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя" стане приємною несподіванкою для пошановувачів творчості письменниці, адже на відміну від попередніх робіт, цього разу Роздобудько акцентує увагу не на детективно-психологічній драмі, а віддає себе імпресіонізму, екзистенції та психології самотньої жінки. Цього разу книга як ніколи насичена низкою життєвих історій пацієнтів з психічними розладами та особистими розмірковуваннями головної героїні. Певний відбиток в книзі залишають знання авторки з психоаналізу З. Фройда та власний досвід, що видаються вже в розв'язці.
Як це вже зразу можна зрозуміти з назви, заздалегідь утопічну формулу "культура без політики" на цей раз витримати не вдасться, адже саме терор (поряд з рекламою та телебаченням) є однією з найбільш брутальних форм інвазії політичного в інші, більш-менш нормальні сфери життя. Так що, зразу попереджаю, читати цю книжку буде весело.
