Анн-Софі Брасм «Дихаю»: підліткова мемуаристика

Роман «Дихаю» написаний Анн-Софі Брасм у шістнадцять років. Він став найгучнішим дебютом у Франції за останні кілька років. Після його виходу друком авторка отримала 18 пропозицій на екранізацію і віддала перевагу багатомільйонному контракту з «Miramax».

«Імітація» Кононенко: теж створюєш фантом ідилії?

«Імітація» вчить: зустрічай життя не по одягу, а відразу шукай суть. Бо невдовзі доведеться проводжати. Кожен – по-своєму. «Імітація – це не просто підробка чи фальшивка. Це коли сірість «косить» під яскравий талант» - цю думку Євгенії Кононенко несе кожна сторінка роману.

Катерина Лебедєва: не кожен птах вартий корабля

Без огляду на шифр видавничої серії, «проза» Катерини Лебедєвої не «дитяча», хоч і цілком «сучасна». Всяк тямущий розшифрує в ній клясичні асоціяції з алюзіями на кшталт Джанні Радарі, Льюїса Керрола чи Антуана де Сент-Екзюпері. Бо хіба «Пригоди Цибулино», «Аліса в Країні Чудес» чи «Маленький принц» – дитячі книжки? Якщо так, то «Джалапіта» Емми Андієвської, яку ну дуже нагадує «Птаха Корабель» Катерини Лебедєвої – вже точно не дитяче чтиво.

«Епізодична пам’ять»: Від «пор’ядної львівської пані» до берегині

Книга лауреатки Шевченківської премії 2007-го року Любові Голоти «Епізодична пам’ять» має досить невибагливий сюжет, що базується на «зачарованій» для української ментальності дихотомії «місто-село». Роман розповідає про жінку, котра, поклавши значну частину свого життя на «завоювання» міста, втративши батьків, повертається до рідного села, щоб збагнути, в чому вона помилилась і як жити далі. Сорок днів у спустілій батьківській хаті, катарсис і…

Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк «Адепт» – апокрифічний літопис

Останнім часом стало модно визначати жанри книжок, а скоріше придумувати нові. Тож не будемо оригінальними і спробуємо це зробити. У випадку «Адепту», жанр визначений авторами — «роман знаків». Спробуємо не погодитись. Це, скоріше, «апокрифічний літопис». Історичні події, географічні мапи, назви міст і стиль написання вказують саме на те, що це літопис. Апокрифічність йому додає те, що він не «канонізований» сучасною наукою про історію та релігійними вченнями, а дарма...

«Адепт» Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка: в пошуках Бога

Євгенія Кононенко про «дітей-Х»

Мимоволі чи абсолютно свідомо, але масова ширвжиткова культура чинить вагомий вплив на людину. І письменники тут не є виключенням. Чи не після навали голлівудських кінокоміксів і у вітчизняній сучасній прозі для дітей з’явилися юні герої та героїні, котрі володіють надприродними здібностями.