21 серпня 2018
Olga Volkova літературна рецензія, ...
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»? Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)
18 жовтня 2017
Тетяна Дігай літературна рецензія
Божий дар пересмішника
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
19 червня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Сага про душі на роздоріжжях
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
21 квiтня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Здолавши тернистий шлях
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Галина (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Несподіванкою стало присудження призабутому вісімдесятнику В.Діброві цьогорічної премії «Книга року «Бі-Бі-Сі» за роман «Андріївський узвіз». Якби премія називалась «За внесок загальнолюдських цінностей у звироднілу сучасну літературу», тоді було б ясно.
«Коли цвіли гарбузи» не лише включений у шкільну програму країн колишньої Югославії, а є одним з тих творів, який студенти Белградського університету, за власним бажанням, обирають для самостійного опрацювання. А ніщо так об’єктивно не характеризує твір, як визнання його читачами, в даному випадку у світових масштабах.
Видавництво «Кальварія» вже не вперше радує якісною дитячою літературою. Кілька місяців тому в них вийшов «Синдбад» в перекладі українською мовою і ось зараз «35 травня».
Фіналіст «Букера» 2001 року, книжка «Сон №9» одного з найпопулярніших британських письменників Девіда Мітчела вперше перекладена на українську досі невідомим видавництвом «MSBrand», засновниками якого є власники львівської «Кальварії». Переклад Мітчела – справа рук, певно, найвідомішого в Україні перекладача Олекси Негребецького, відомого за перекладами «Альфа», «Тачок» тощо.
Для початку про загальне. «Uroboros» Олега Сича (О.Сич. Уроборос. – ЛА «Піраміда», 2007) – це класичний постмодерний роман з усіма характерними ознаками. Логічним було би сказати, які це «характерні ознаки». Зверну увагу принаймні на одну, як на мене, головну: «вінегрет». У найпозитивнішому вінегретному розумінні. Це змішання стилів, жанрів, епох, тематик і т. д. і т. п.