21 серпня 2018
Olga Volkova літературна рецензія, ...
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»? Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)
18 жовтня 2017
Тетяна Дігай літературна рецензія
Божий дар пересмішника
11 вересня 2017
Тетяна Дігай література, ...
Жива валюта таланту
19 червня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Сага про душі на роздоріжжях
17 травня 2017
Olga Volkova література, ...
Торжество пам’яті
21 квiтня 2017
Olga Volkova література, ...
Інтелігенція на перехрестях долі
21 квiтня 2017
Olga Volkova літературна рецензія, ...
Здолавши тернистий шлях
9 березня 2017
Яр Левчук література, ...
“Ностальгія” Євгенії Кононенко: У пошуках втраченого Києва
9 березня 2017
Світлана Патра література, ...
Роздуми Петра Таланчука про Україну та її шлях до щастя – у книзі публіцистики «Прозріння»
11 лютого 2017
Яр Левчук література, ...
Андрій Кокотюха у новому романі розправляється із русофілами і рекламує Львів початку ХХ ст.
Анонім ↓
Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"
Yaroslava (анонімно) ↓
Троянда Василя Стефаника як символ життя і смерті
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
женя (анонімно) ↓
Історія про псячого Миколку
читатель (анонімно) ↓
«Ловець у житі» Селінджера: нонконформізм, бунт, протест
lol (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Анонім ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Паша (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Галина (анонімно) ↓
«Поліанна». Гра в радість - грають всі!
Шведська письменниця Туве Янссон якось сказала: «Кожен письменник певною мірою пише про самого себе». Виходячи з цього припущення, зрозуміло, що молода українська письменниця Іра Цілик – щаслива людина. Принаймні її перша прозова книжка «Післявчора» – саме про цей особливий стан людської душі.
«Крадіжка» - це щоденник художника, інструкція з підробки картин та невичерпне джерело стьобу в одному флаконі! Ця книга старанно виполіскує нерви й вішає їх на мотузці, дозволяючи повільно стікати емоціям. Чого слід було ще очікувати, якщо сам автор іменує своє творіння якщо не монументальною трагедією, то «однозначно любовною історією».
«Він був загадково-бридким, поза сумнівом, навіть страшним, але крилося в цьому чоловікові щось чарівно-звабливе, як стрілянина чи космічні потвори у фільмах для малих дітей»…
Дивна звичка починати читати з кінця іноді все ж виправдовує себе. Так сталося у випадку з повістю Марини Соколян «Херем», де інструкції до прочитання слід шукати на останній сторінці. Рекомендований авторкою музичний супровід, куди включено композиції гуртів Therion, Stratovarius та інших рок-гуртів, що перегукуються із симфонічною готикою, налаштувала на містичний лад, бо ж ідеться у книжці про таємницю вигнання, про янголів, відступників та кордони між раєм та пеклом.
Дорослі читачі вже мали нагоду дізнатися таке іронічний детектив, а нині у маленьких читачів є можливість ознайомитися з іронічними казками, вміщеними у книзі Олеся Ільченка «Козак, король, крук». Цікавості може додати й те, що свої авторські твори письменник стилізує під казки народів світу, тому у книзі є англійська, японська, китайська, французька, українська, німецька та єврейська казки.
Навряд чи цей матеріал є літературною рецензією, бо якщо так, то вона дещо запізніла (роман «Еґоїст»: перша премія на Всеукраїнському літературному конкурсі «Коронація слова»-2002; вийшов 2003 року спочатку у видавництві «Кальварія», 2006 року — у видавництві «Дуліби»). Скоріше, це невелика кармо-психологічна рефлексія з приводу надзвичайної потужності, що втілилася в одному з образів роману. То є неможливість з мого боку залишити поза увагою один з образів, змальованих Мариною Гримич надзвичайно вдало. Тобто без рівних вийшов цей образ. Я маю на увазі жіночий образ Євдокії Ханенко.
Перш за все хочу поскаржитися на те, що сучасні українські молоді письменники чомусь не дуже прагнуть, аби їхні книги читало якомога більше людей. Справа навіть не у тиражах і не у тому, що вітчизняну книгу важкувато нині знайти на полицях книжкових магазинів (якщо останні взагалі є у Вашому населеному пункті). А у тому, що деяким сучасним літераторам властиве унікальне вміння відвернути потенційного читача буквально з перших сторінок книги.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
