категорії: літературна рецензія
Спіч про кітч
теґи: кітч, літературознавство
«Кітч і література» – це чергова збірка статей Тамари Гундорової, присвячених висвітленню такого слизького явища, як «кітч». Жанрова ознака праці – «травестії», а ще зазначено, що «подібного дослідження в Україні не існує». Чи існує «подібне дослідження» деінде? Мабуть, так, бо авторкою активно цитуються такі праці, як «Авангард і кітч» К. Грінберга, «Кітч» Ж. Бодріяра і «Нотатки про «кемп» С. Зонтаг. Наразі маємо їхнє переосмислення в «українських» координатах, хоч саме «українській» літературі у лабетах кітчу присвячено лише останній розділ праці. Мабуть, він найцікавіший з усієї збірки «Кітч і література», замисленої авторкою, як «своєрідна альтернативна історія літератури».
Друзі, майбутні відвідувачі Антонич-фесту. Антонич не винен у тому, що народився 1909-го року. Він не знав, що за сто років в Україні буде криза. Ми обов'язково маємо провести цей фестиваль як альтернативу занудним вшануванням в палаці Україна, які відбудуться 6 жовтня під патронатом Президента.
Видавничий Дім «KM Publishing», створений під егідою видавництва «Країна Мрій», звернув особливу увагу на твори авторів-лауреатів конкурсу «Коронація слова». У серії «Фієста» вийшла книжка Маріанни Маліної «Фіолетові діти».
